Розлюби (Лірика)
Розлюби, якщо погляд мій серед зими десь загубиш,
І не плач ти дарма, хоча, сльози вгамовують біль.
Розлюби і забудь за волосся, за руки й за губи,
Просто вимкни відразу не знятий
4 587
0
|
|
Розлюби, якщо погляд мій серед зими десь загубиш,
І не плач ти дарма, хоча, сльози вгамовують біль.
Розлюби і забудь за волосся, за руки й за губи,
Просто вимкни відразу не знятий
Все зміниться. Не падай духом, друже,
Молися й вір – це дасть свої плоди.
Я й сам у собі впевнений не дуже,
І без віршів – як риба без води.
Нехай вірші – це все, що в мене є,
Нехай я буду з-поміж вас біднішим.
Та щастя починається моє
Лиш до блокнота олівця піднісши.
Я вірю, що настануть ті часи,
Коли ти припадеш в мої обійми,
Закінчаться всі непотрібні війни,
І збудеться все те, про що просив.
Роки ідуть, і час пливе невпинно,
Добро частіше бореться зі злом.
А я дивлюся в дзеркало невинно,
Й не розумію, хто це там за склом.
Ти знову прийшла дуже вчасно,
У тебе шикарна хода.
Як завжди – яскрава й сучасна,
Як завжди – п’янка й молода.