ВСЕ НОВОСТИ:

«Наші Крути ще не закінчились»

У Біблії сказано, що пам'ять праведного житиме повіки, а також що немає більшої любові, ніж коли хтось кладе своє життя за друзів своїх. Були ті, що хотіли затерти пам’ять про цих великих людей, але це ніколи не вдасться зробити, бо навіть із зруйнованих і, здавалося б, вже всіма забутими могил, вони повстають і промовляють до нас.

Серед мужніх Лицарів Крут був і український священник отець Іван Грушецький який духовно надихав на захист Батьківщини від кремлівського супостата.  

28 січня, об 11:00, в нашому храмі св. прав. Петра Калнишевського відбудеться поминальна Панахида пам’яті Героїв Крут.

Ласкаво просимо до молитви та участі в Панахиді.


Довідка

16 (29) січня 1918 р. біля станції Крути відбувся бій сотні Першої Військової школи ім. Б. Хмельницького та сотні Помічного Студенського Куреня проти наступаючих на Київ більшовицьких військ під командуванням П. Єгорова. В кін. грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. У січні 1918 р. з декількох напрямків до Києва рвалися три більшовицькі армійські групи під загальним командуванням М. Муравйова 14 (27) січня 1918 на українсько-більшовицький фронт в р-н Бахмача виїхав Помічний Студентський курінь на чолі з сотником Омельченком, сформований з студентів-добровольців Українського Народного Університету та Київського Університету ім. св. Володимира, учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. 29.1.1917 бійці Студентського Куреня, учні Військової школи і невеликий відділ Вільного Козацтва (всього бл. 300 чол.) зайняли оборону обабіч залізничного полотна поблизу станції Крути (у напрямі до станції Пліски). Вранці 17 (30) січня 1918 р. більшовицькі війська (близько 6 тис.чол.), які складалися з петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту, розпочали наступ. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували атаки ворога. Проте незабаром, скориставшись кількаразовою перевагою в чисельності, наступаючі зім’яли оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища та не бажаючи здаватись в полон ворогові, бійці Студентського Куреня пішли в багнетну атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені в полон. Перед стратою гімназист Григорій Пипський почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили всі засуджені на смерть. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Декілька бійців, яким вдалося врятуватись, вночі розібрали залізничну колію і все-таки на кілька днів затримали наступ червоної гвардії.

Після звільнення території України від більшовиків, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 р. у Києві відбувся урочистий похорон 28 полеглих у бою під Кругами. Під час богослужіння на їхній могилі співав студентський хор під керівництвом Олександра Кошиця. Траурну промову виголосив Михайло Грушевський. Загиблих було поховано з військовими почестями на Аскольдовій горі у Києві. В радянський час могили героїв полеглих під Крутами було зруйновано. 

Ви стали прикладом усім,
Про Вас нікому не забути!
В понурій темряві віків
Світити будуть завжди Крути!

Під світлом тим розтане тьма...
Ви палко Рідний Край любили!
Любові ж Вашій меж нема,
Вона живе із-за могили!

Джерело: upc.org.ua

Больше комментариев на страницах газеты "ГОРОД Никополь" в соцсетях:

 facebooktelegram,  twitter,Google +, и видео на нашем канале: Канал на youtube


 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

1 комментарий

Вот из-за таких идиотов как Грушевский и Винниченко и погибли ребята под Крутами. Это студенты думали что за Украину, а на деле пока они сдерживали большевиков бездарный старый демагог Грушевский со своей свитой собирали пожитки и позорно сваливали из Киева. Из за таких дебилов-самодуров как Петлюра, который не стреляет во время переговоров с врагом прямо как наш Вальцман в Дебальцево, но Болбочана расстрелял только за тот что посмел взять Крым без его разрешения, большевики потом и занимали город за городом пока эти дауны в бронепоезде готовились к никому не нужным переговорам с Европой, которая тогда нас кинула и сейчас кидает. А нужно было создавать свою нормальную сильную армию и не мешать ей воевать. Еще и улицы в Киеве называют именами этих баранов. С Хмельницким тоже давно все ясно: cначала поляков не добил пока была возможность потому что в душе так и остался реестровым холопом, который против пана не гавкнет, а когда прогнозированно получил от Речи Посполитой ответку - пополз к московскому царю на поклон: "С Россией навеки"). Но улиц Хмельницкого и памятников ему полно. Как и Лобановскому - тренеру абсолютно бездарному, который за всю жизнь один кубок кубков выиграл. А чемпионаты с таким подбором лучших игроков, который пинками в Динамо загоняли любой самый посредственный тренер бы выиграл. Но наш народ не хочет в этом разбираться. Молодое тупое поколение не высовывает морду с айфонов даже когда дорогу переходит. Жрут жаренных курей на Майдане в здании Профсоюзов где люди горели,без малейшего угрызения совести, носят жарфики на ногах вместо носков и голосуют как не за Вальцмана-барыгу и Кличка -вышибалу тупого так за придворного Каломойшиного клоуна Зеленского с бизнесом в России. Все по приколу. Никак со страной не наприкалываются, тупицы. А потом сами же и бегут со страны в Польшу от той власти, которую сами выбрали по приколу. Возвращаясь к героям Крут, которые погибли ни за что скажу что их смерть и является главным доказательством импотентности и несостоятельности тогдашней украинской власти. Детей на смерть послали, а сами свои задницы спасали.
  • 0

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.