Повертаючись до надрукованого в газеті «Репортер» та "Проспекті Трубників" від 22 червня, мова знову піде про перевезення міським громадським транспортом пасажирів пільгової категорії. З моменту публікації пройшов місяць, проте влада міста не знайшла того єдиного компромісного рішення, що було б стимулом для підприємницької діяльності перевізників і зберегло конституційне право громадян на пільговий проїзд. 

 

Право, не забезпечене фінансово

Розвиток автомобільного транспорту повинен бути пріоритетом для української влади, якщо вона дійсно занепокоєна вищим рівнем життя співгромадян. Та проблема перевезення пільгової категорії населення, а, значить, і якості транспортних послуг, постійно піднімається не тільки в Нікополі, а і в межах всієї країни. Проте, на жаль, Президент України відхилив законопроект № 4024 «Про внесення змін до додатків № 3 і № 7 Державного бюджету України на 2016 рік», в якому і йшлося про фінансове забезпечення державою пільгового проїзду громадян.

 

Не передбачено воно і в Держбюджеті на 2017-й. Ось уже два роки поспіль держава порушує основний закон України – Конституцію, а існування державної політики у вигляді пільг на автотранспортні послуги стало уразливо-критичним. Система пільг на автотранспорті не тільки за соціальною, а й за професійною (службовою) ознакою не підкріплена можливостями бюджетного фінансування - фактично держава свідомо надавала право на пільги, які не могла забезпечити фінансово. 

 

Така ситуація зберігається вже не один рік, і, як наслідок, перевізники не мають можливості оновлювати рухомий склад, підвищувати якість транспортних послуг і безпеку пасажирських перевезень.   І це – незаперечні реалії  сьогодення, які не залежать від бажань і прагнень самих перевізників. 

Відмовляючись від сплати втрат від «дешевих» перевезень, обов’язок компенсацій держава поклала на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, тобто, місцеві бюджети, які компенсують витрати за залишковим принципом, в кращому випадку, лише 30 відсотків від розрахункової потреби. І це в той час, коли в законодавстві чітко виписано: замовник перевезень – місцева влада, виконавець – перевізник, якому замовник гарантує повне відшкодування втрат. 

 

Проблему поглиблює й той факт, що вітчизняне Міністерство статистики своїм наказом від 12 жовтня 2015 року за № 290 скасувало наказ від 27 травня 1996-го за № 150. А саме ним була затверджена Інструкція про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах. Від цього перевізники втратили можливість на законодавчому рівні визначати рівень втрат доходів з урахуванням середньомісячної частоти поїздок пільговиків, а разом з цим - і гарантію на компенсацію втрат доходів від перевезення пільгової категорії громадян. 

Я хочу, аби наші вельмишановні пасажири зрозуміли, що підприємці-перевізники не мають бажання відмовлятися від пільговиків, але існуючу проблему безоплатних послуг треба, в решті-решт, вирішувати. Немає надії, що в найближчий час держава вирішить питання адекватного механізму повернення збитків від безоплатних перевезень, тому немає іншого виходу, ніж переглянути діючий тариф на міських автобусних маршрутах з урахуванням кількості перевезених пасажирів, у тому числі – і пільгових згідно з законодавством категорій. Зрозуміло, що шлях цей не популярний, але кращий, ніж відмовитися від перевезення пільговиків та значного зменшення кількості рейсів і маршрутів. Проте, вирішальне слово – за владою міста та територіальною громадою. 

Ціна проїзду в автобусах в нашому місті 4 грн. Тариф не мінявся з 2014 року, у той час, як запасні частини і автошини подорожчали в 3-4 рази, паливо і мастильні матеріали – на 16%. Збільшилися й інші витрати, без яких робота автомобільного транспорту неможлива. Практично всі доходи від перевезень і витрачаються на податки всіх рівнів, заробітну платню найманим працівникам, пально-мастильні матеріали та підтримку технічного стану застарілого парка автобусів.

 

Стаття 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що тарифна політика задовольняє підприємницький інтерес, забезпечує розвиток автомобільного транспорту, стимулює впровадження новітніх технологій перевезень і таке інше. При існуючій ситуації цього немає і бути не може. 

 

І як висновок: якщо фінансовий стан перевізників погіршуватиметься і надалі, то є високо ймовірний ризик припинення в цілому або частково пасажирських перевезень, а перевізників очікуватиме участь колишнього пасажирського автотранспортного підприємства №11207, яке знищено саме через відсутність фінансової підтримки. В тому числі, - і державної. І це треба усвідомити, й до проблеми поставитися відповідально. 

          Алла  ЯЦЕНКО, голова громадської організації

                                       «Нікопольска Асоціація Автомобільних 

                                                      Перевізників Пасажирів».