Спішу поділитися враженнями від робочої поїздки до міст Гданськ і Гдиня (Польща), яка була організована Міжнародним Республіканським Інститутом. Тринадцять молодих депутатів місцевих рад із Дніпропетровської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької та Донецької областей були запрошені для вивчення європейського досвіду місцевого самоврядування.
Прийнято вважати Варшаву - адміністративною, Вроцлав - культурною, а Гданськ – політичною столицею Польщі. Населення Гданська складає 460, а Гдині 250 тисяч. Разом із сусіднім Сопотом вони утворюють так зване «триграддя», сукупне населення якого складає майже 1 мільйон. Це старовинні міста, багата історія та архітектура яких, не лишає байдужими тисячі туристів з усього світу. Наша ж група прибула до Польщі з робочим візитом, тож першого ж дня на нас чекала насичена програма.
З першої ж зустрічі місто на Балтиці зачаровує своєю красою, яка збереглася протягом багатьох століть. Старовинний Гданськ має сучасну інфраструктуру та розвинену економіку. Багато великих проектів за останні роки тут реалізовано завдяки коштам Євросоюзу. Про них я і спробую вам розповісти.
«PGE Arena»
У 2008 році гданці подали заявку на проведення футбольних змагань «ЄВРО 2012». Скориставшись дешевим кредитом, коштами ЄС та власними, збудували стадіон, що вміщує 40 тисяч вболівальників. Деякі елементи архітектури стадіону, нагадують, що Гданськ – морська столиця Польщі.
Окрім футбольних матчів, тут проходять концерти світових зірок. Також на стадіоні розташовані майданчики для різних видів спорту. Наприклад, популярною спортивною розвагою є «Escape-room» - зачинена кімната, вибратися з якої можна завдяки знайденим підказкам.
На сьогоднішній день споруда повністю окупилася і приносить місту щорічні прибутки понад 3 000 000 євро.
Гданська міська рада
Голова Міської ради Гданська Богдан Олешек, усміхнений та харизматичний чоловік, обраний та працює вже п’яту каденцію. Він і розповів про особливості роботи керованого органу.
Будівля ради налічує 115 років. Цікава архітектура, дерев’яний інтер’єр кабінетів та залів, меблі-витвір мистецтва… Дуже солідно для пів-мільйонного міста.
Спілкуючись з паном Олешеком, ми дізналися, що гданці пишаються тим, що перехід до нового якісного стану громада пережила без війни та насильства (мається на увазі звільнення від радянської окупації). Тому поляки розуміють і відчувають тяжкість часів, які сьогодні переживає Україна. Пан голова не оминув і російського питання, зауваживши, що від Росії його народ терпів зазвичай проблеми, а в пам’яті поляків досі свіжі спогади про діяння НКВС.
Гданськ – політична столиця Польші. Так, події які розгорталися тут, суттєво вплинули на політичне життя Європи.
В місті діють політичні клуби, а в раді представлені лише дві партії «правого» та «лівого» спрямування. Діє пропорційна виборча система. Зпочатку мешканці обирають 34 депутатів, які потім обирають Голову. Цікавим є факт, що у виборчому списку партій не менше 35% мають складати жінки. Депутати, як і у нас, працюють на громадських засадах безоплатно, але отримують компенсацію витрат, пов’язаних із депутатською діяльністю (приблизно 600 євро/міс.). Держаавний службовець не може за сумісництвом бути депутатом. Містяни традиційно уважно стежать за деклараціями про доходи депутатів та «знущаються» (як висловився Олешек) з тих, чий стиль життя не відповідає доходам. Так званих «кнопкодавів» у гданській раді немає з тих пір, як декілька років тому, одного такого депутата засудили до 7 років умовного терміну!
Приватизаційний процес
В Гданську активно провадиться процес приватизації. До об’єктів, що можуть підлягати цій процедурі, відносяться навіть дитячі садки та школи! Процес перетворення на приватні підприємства пройшли також комунальні служби (наприклад, підприємство з утилізації сміття). В таких товариствах, які виконують комунальні завдання, зазвичай, місто є співвласником.
В такий спосіб громада залучає кошти інвесторів, на модернізацію підприємств, лишаючись їхнім співвласником. І в цьому можна повчитися у поляків!
Важливо відмітити, що тарифи в місті підвищуються тільки за згоди депутатів міської ради. Цілком протилежну ситуацію спостерігаємо в Нікополі, де подібні рішення «протягують» через Виконком.
Громадський транспорт
Місцевий бюджет компенсує 30-50% тарифу на перевезення у громадському транспорті, з якого тут лише трамваї та таксі. Ані маршруток, ані автобусів на вулицях портового міста не зустрінеш. Проте, система трамвайних колій зручна і розгалужена.
Як сказала Секретар міста Данута Янчарек, трамваї зручніші, але витрати на них набагато менші. Для побудови рельсів та закупки сучасних трамваїв залучили чималі кошти з Євросоюзу. Треба зазначити, що трамвайний парк тут комунальний, тобто належить громаді міста.
Водоканал
Половина підприємства, що забезпечує місто водою, належить громаді, а половина французькій фірмі, яка приватизувала частину підприємства ще в 1991 році. Керівництво на даному підприємстві призначається та міською радою, то французами (через одну каденцію, по черзі).
Архітектура
Гданськ і Гдиня дуже чисті міста. Дороги відмінні як в центрі, так і на околицях міст.
У Виконкомі Гданська є відділ, який відповідає за підвищення естетичної привабливості міста. Тут не зустрінеш біл-бордів, кіосків на «червоних лініях», дуже мало зовнішньої реклами.
Європейський Центр Солідарності
Центр схожий на покритий іржою затонулий корабель. Дійсно, величезну шестиповерхову споруду так спроектовано. Мені вперше довелося бачити фасад будівлі, обшитий металевими пластинами. Архітектор, який втілив у життя свої сміливі ідеї, стверджує, що корозія металу відбувається не більш як на 3 мм і далі не поглиблюється. Велетенська іржава будівля!
Даний Центр було збудовано у 2014 році і його мета – збереження духовних цінностей, які породив європейський дух солідарності. Тут розташована бібліотака, яка налічує 40 тис. книжок, великий музей з багатьма виставками та ін. Загалом, це область культури та просвіти громадянського суспільства. В Центрі є і документальний щоденник Майдану.
Одна з виставок перенесла нас у 1980-ті роки, коли Польщею прокотилася хвиля робочих страйків. Метою страйкарів було покращення оплати та умов праці. Тут яскраво висвітлені події того часу. Ці події мали велике значення для профспілок Європи. Активістом серед страйкарів був сам Лех Валенса, який, на той час, працював на суднобудівельному заводі в Гданську.
Велика виставка присвячена перебуванню Польщі під протекторатом СРСР та боротьбі за незалежність. Поляки зі скорботою згадують часи перебування у складі Радянського Союзу, про це свідчить багато експонатів виставки.
На стіні одного з залів Музею ЄЦС напис: «Побачити в очах людини надію або тривогу – це і є Солідарність!»…
Бюджет та податки
В Польщі, традиційно для Європи, високі податки. Взагалі, податки – це досить непроста та широка тема, і формат наших зустрічей з урядовцями Гданська не дозволив заглибитися в неї. Але, для порівняння, наведу деякі приклади.
Отже, поляки платять податок на нерухомість – 2% від вартості майна.
Податок з фізичної особи складає – 19 – 32%, залежно від рівня річних доходів. 9% від цього податку йдуть до місцевих бюджетів.
Юридичні особи – 19%.
Внесок на охорону здоров’я складає 9%, та пенсійне забезпечення – 13%.
ПДВ (який в Україні є злочинним і найбільш корумпованим) для поляка складає 23%. Підприємець стає платником ПДВ при подоланні суми 40 тис. злотих на рік.
Загалом, фізична особа в цій країні сплачує понад 40% податку + ПДВ. Підприємець же – понад 60%. До цього варто додати, що ухилитися від податків у Польщі майже не можливо і просто не вигідно.
Як же розподіляються податки в бюджетах польських міст?
Несподівано було дізнатися, що 30% бюджету Гданська витрачаються на освіту(!), адже це студентське місто налічує 14 університетів, в яких навчається молодь з різних країн Світу. Також, на освіту, Гданськ отримує чималу субвенцію з бюджету держави.
Витрати на ремонт доріг та утримання громадського транспорту – 30% бюджетних коштів.
12% власних коштів громада щороку інвестує в місцеві проекти (соціальне будівництво, інфраструктура, приватні комерційні проекти та н..). Тут ми бачимо приклад того, як гроші громади мають працювати та примножуватися, сприяючи розвитку підприємництва.
Громадянський бюджет!
Дану інновацію в Гданську впроваджують тільки другий рік, але результати не змусили чекати довго. «Громадянський бюджет» - це кошти, виділені містом для потреб мікрорайонів, жителі яких самостійно вирішують, як їх витратити. Дані інвестиції можуть реалізовуватися на рекреацію, озеленення, підвищення безпеки дорожнього руху. Проводяться консультації з мешканцями районів, в т.ч. через сайт, на якому у кожного мешканця є «особистий кабінет», та анкетування, для більш ефективного спрямування коштів. Складати кошториси таких проектів мешканцям допомагає інструкція на сайті. Виконавець робіт визначається конкурсом, згідно діючого законодавства. Голосувати за той чи інший проект можуть лише мешканці, які прописані або голосують на даному районі.
Соціальне житло
Для виконання бюджетного замовлення на зведення соціального житла будівельні компанії отримують дешеві кредити. Таким чином регулярно поповнюється комунальний житловий фонд міста.
Сім’я може мешкати в такому житлі без права приватизації, без орендної плати, сплачуючи лише за комунальні послуги.
Соціальна політика
Варто зупинитися на деяких пріоритетних напрямках в цій сфері.
В Гданську діють 83 приватних дитячих садки, які є платні та 60 публічних (комунальних), які є безкоштовні. Уряд міста відповідально ставиться до свого обов’язку забезпечити всіх дітей від 3-х років місцями в дитячих садках.
В школах Гданська впроваджується інновація і в близькому майбутньому діти вступатимуть до школи вже в 5 років.
Малозабезпечені мешканці міста отримують 510 злотих (170 Євро) матеріальної допомоги.
Для старих і немічних людей будуються спеціально обладнані квартири, кошти на утримання яких приблизно дорівнюють витратам на утримання у великих соціальних центрах. Частину цих витрат покриває місцевий бюджет.
Також в місті працюють центри допомоги в боротьбі із залежностями.
Поляки – старіюча нація. Прогнозується, що у 2020 році третину населення країни складатимуть ті, кому за 56. Для профілактики даного явища створюються міські дитячі центри здоров’я (аналог нашого Комунального закладу «Спорт для всіх»), в яких борються з проблемами малої фізичної активності дітей. Тут і робота з батьками, і медичний огляд, і розроблення програми подолання фізичних недугів. Таких центрів тільки в Гданську збудовано 15! До цих центрів залучають дітей через школи.
В місті працюють 12 басейнів на базі шкіл. Мета уряду міста – 50 басейнів.
Градова Гора. Для ознайомлення з прикладом роботи соціальних центрів міста, нас запросили до Центру позашкільної освіти Hewelianum. Старовинну фортифікаційну споруду, яка має славну військову історію, облаштовано під об’єкт освіти. Місією даної установи (яка, доречі утримується на бюджетні кошти) є організація освіти та дозвілля дітей.
Потрапивши до стін колишньої фортеці, ми з колегами самі перетворилися на дітей! Вражаюче різноманіття тематичних майданчиків: планетарій, зал природознавства, математики, хімічна лабораторія та багато іншого. Виставка «На здоров’я» показує дитині, які дивовижні речі може творити здорове людське тіло. Кожен з майданчиків об лаштований необхідною наочністю та технікою, яка розкриває суть уроків. Ми бачили, наскільки цікаво і корисно діти проводять час в Центрі. Опікунам групи було не просто забрати нас – дорослих людей, що на якусь годину побачили Світ очима дітей!
Міграція.
Польща – країна з активно зростаючою економікою і проблема «кольорової» міграції мала б стояти тут доволі гостро. Щодня до Польщі емігрують або їдуть на заробітки понад 2000 тільки наших співвітчизників (це явище для «старіючої» країни, скоріше, позитивне, адже слов’янами поповнюється її генофонд).
Поділившись власними міркуваннями на цю тему, я задав директору Відділу соціального розвитку Гжегожу Щуці досить не зручне питання: чи не бояться поляки повторити нещодавній досвід Франції, яка через сплеск «кольорової» міграції стоїть перед загрозою втрати власної національної ідентифікації? Урядовець відповів, що польська влада дивиться на цей процес спокійно, загроз не бачить, а особисто від себе додав, що мігранти власним дешевим трудом заробляють йому на пенсію, годуючи економіку країни.
Тож, тут полякам не позаздриш, адже такий недалекоглядний підхід є бомбою вповільненої дії.
Останній робочий день ми провели в Гдині, що розташована у 20 км від Гданська. Тут нам представили дійсно вражаючі проекти.
Центр неурядових організацій
Зазначу, що ми були першою іноземною групою, якій презентували даний проект. Отже, заснований у 1996 році Центр співпрацює з неурядовими організаціями (а їх у 250-тисячній Гдині близько 300!) в дуже цікавий спосіб.
ЦНО проводить конкурс проектів у сфері освіти, охорони здоров’я та спорту. Джерелом фінансування тут є самі мешканці міста, а, якщо конкретніше, то 1% від податку на доходи громадянин може спрямувати на підтримку того проекту, який вважає важливим. Так, Центром у 2014 році профінансовано проектів на 10 млн.євро. Протягом року виникає приблизно 15 проектів вартістю до 3,5 тис.євро – такі проекти фінансуються поза конкурсом. Підтримка неурядових організацій відбувається наступним чином: підтримка по-суті (допомога у пошуку грошей, навчання та організаційні заходи, надання приміщення) та рекламування організації (повний рекламний супровід). Також тут можна отримати юридичну консультацію, допомогу у написанні проекту та його просуванні, створення спільноти.
ЦНО має свою раду (12 осіб), яка є консультаційно-дорадчим органом у м. Гдиня. Для мешканців міста, з метою популяризації ідеї «народного фінансування», проводиться щорічний міський бал у Гдині та багато загально польських культурних, освітніх та спортивних заходів. Будь-яка організація, що бажає провести тематичний, може звернутися та отримати допомогу в Центрі. Основна ідея – «Влада має служити народу!», а своєю діяльністю Центр неурядових організацій доводить громаді, що вона отримує велику користь від фінансування його програм.
Поморський науково-технологічний парк
Ще одне «польське диво»! На базі Парку (величезна сучасна будівля) створено Лабораторію суспільних інновацій, метою якої є покращення умов життя мешканців міста. Тут колектив справжніх ентузіастів розробляє креативні програми в багатьох соціальних напрямах. Ось декілька прикладів.
Проблеми людей похилого віку. Організовуються «дослідні прогулянки», під час яких пенсіонери оцінюють стан комфортності життя в місті. Потім складається звіт і направляється до Виконкому. Також тут працюють «університети третього віку», де похилі люди мають можливість отримувати освіту в галузях, які вважають цікавими та корисними для себе.
Діти. Співробітниками даної установи впроваджено програму залучення дітей міста до проектування інфраструктури. Хлопці та дівчата вивчають існуючий досвід та приймають участь у розбудові дитячої інфраструктури своїх мікрорайонів, отримуючи, таким чином, важливий практичний досвід вже з малечку.
Найсвіжіше досягнення Поморського парку – це Лабораторія суспільних інновацій. Даному проекту лише рік, але результатами його діяльності мешканці Гдині користуються щодня. Мета – об’єднання громадян, влади та підприємств навколо ідеї науково-технологічного прогресу. Тут є майданчики для зустрічей та обміну інформацією. Публіка різноманітна: студенти, діти, похилі люди, винахідники, будь хто! Дані зустрічі, як і мистецькі, ремісницькі гуртки, є безкоштовними для містян. В цьому дивовижному центрі ми бачили багато цікавої молоді, яка спілкується та набуває досвіду в цікавих науках та ремеслах.
Декілька слів хочу сказати про колег, з якими мав честь потоваришувати під час поїздки. Молоді та енергійні люди, які вже мають п’ятирічний досвід роботи в місцевому самоврядуванні. З різних міст країни – мегаполісів та маленьких містечок, депресивних та розвинутих. Підприємці, держслужбовці та громадські діячі. Всі різні та цікаві люди зі своїм досвідом та амбіціями. Та об’єднало нас усіх бажання робити позитивні зрушення в собі та в своєму оточенні, вивчати досвід успішних та дружніх громад і докладати зусиль, щоб наблизити час, коли Громада України-Руси знову пишатиметься власними здобутками, знову стане взірцем духовних, культурних та економічних досягнень.
Під час написання цієї розповіді, я спробував привернути увагу читача до того, що найбільш вразило та надихнуло мене та моїх колег у Польщі. Найближчим часом планую презентувати декілька цікавих «польських інновацій» своїм нікопольським колегам, і, сподіваюся, знайду однодумців.
Дмитро Осика
10 комментариев