Земля, як відомо, – дар Божий. Тому, казав колись Мармонталь, право володіти землею таке ж природне, як право дитини на груди своєї матері.

 

Важко не погодитися з цим твердженням. Але вважаю, що земля не повинна бути товаром і служити засобом наживи.  Особливо в руках людей жадібних та корисливих. 

 

На превеликий жаль, в нашому місті є такі люди. А ще гірше, що у них є «помічники» з числа молодих та малодосвідчених працівників виконкому. Нічого поганого у малодосвідченості немає, погано, коли молоді працівники виконкому розум «не включають», або керуються чужим розумом.  

 

Кого я маю на увазі? - Начальника відділу землевпорядкування та екології виконкому Марганецької міської ради Паська Євгена Олександровича, який, до речі, є не тільки особою, наближеною до екс-міського голови Бідняка О.Г., а й ще якоюсь ріднею.  Як відомо, родинні зв’язки, дуже серйозна річ. 

 

Так ось, саме молодий та «зелений» Пасько Є.О. активно допомагав Бідняку О.Г. вирішувати земельні питання як тому потрібно, а не як треба по закону. 

 

Приклад. На засіданні 17 сесії Марганецької міської ради VI скликання   14.06.2011р. дуже емоційно розглядалося питання  «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у постійне користування КП «Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами «ДОР» для проведення рекультивації порушених земель на території прилеглій до колишнього Мар’ївського кар’єру». Чому емоційно? Тому що «думаючі» депутати прекрасно розуміли про що йшла мова. 

 

Справа в тому, що ще 9 квітня 2011 р., мешканці селища Мар’ївки, ледь не кидаючись під ківш екскаватора, зупинили техніку, яка почала знімати шар шламу у них на околиці. Саме у ці дні на стихійному мітингу сельчани привселюдно заявили, що у разі відновлення робіт будуть захищати своє селище усіма можливими способами. Вони шукали правду у мера, але той  спочатку заявив, що не володіє ситуацією, а потім повідав землякам, як важко ще з 90-х років бореться з незаконними кар’єрами.

 

В результаті він оголосив панацеєю те, що в Марганець, нарешті, прийшла державна структура, яка мало того, що вивезе шлам, так ще й побудує спорткомплекс. Питання: який спорткомплекс?  Відповідь з’явилася 12 квітня - на краю селища виріс інформаційний щит: громадськості демонстрували ескіз майбутнього спорткомплексу - з футбольним полем, волейбольним майданчиком, біговими доріжками та ямою для стрибків у довжину. Може  мер, як «кремлевский мечтатель» думав, що найближчим часом у Мар’ївці відбудеться  надзвичайної потужності демографічний вибух і міського стадіону, спортивних майданчиків у дитячих садочках та школах ледь буде вистачати.  Ні,  він думав так: «Ой, мне все равно. Лишь бы ДА…».

 

А Дніпропетровський обласний господарський суд 15.08.2013 року сказав своє «НІ», а саме: вирішив «… скасувати рішення 17 сесії Марганецької міської ради (53407, м. Марганець, вул. Радянська, буд. 29-а, код ЄДРПОУ 24230979) VI скликання № 323-17/VI від 14.06.2011р. «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у постійне користування Комунальному підприємству «Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами» Дніпропетровської обласної ради» (49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 2м, код ЄДРПОУ 33383791) для проведення рекультивації порушених земель на території прилеглій до колишнього Маар’ївського кар’єру».

 

Таким чином заробити гроші на незаконній розробці шламів меру не вдалося. Тоді, у 2011 році, таке неправомірне рішення готувала заступник Бідняка О.Г. Сафонова О.О.. 

 

Я так розумію, що юному обдаруванню Паську Є.О., було у кого вчитися. Бідний хлопчина вчився, на превеликий жаль, не на тих прикладах. Але вдало їх засвоїв.

 

Саме він, виконуючі волю першої особи, неодноразово готував рішення сесій міськради про виділення землі деяким підприємцям у супереч із земельним законодавством, що призвело до суттєвого недоотримання коштів у місцевий бюджет. Щодо «безвозмездно, то есть даром» це робилося, я ставлю під сумнів.

 

Депутати також сумнівалися. І прокуратура сумнівалась. Про це свідчать неодноразові протести прокурора щодо законності рішень із земельних питань Марганецької міської ради.  

 

Нещодавно депутати Марганецької міської ради запросили Паська Є.О. розповісти їм про свою роботу, про те, як він дбає про землю рідного міста. Протягом 3-х днів вони намагалися зустрітися з ним, ознайомитись з необхідними документами, але  Пасько Є.О. не виявив бажання показати, як відкрито та прозоро від працює. Питання – чому?

 

На 4-ий день депутати, радники міського голови, представники профспілки прийшли до кабінету нашого «чесного» працівника Паська Є.О. з бажанням почути його розповідь про роботу відділу землевпорядкування та екології, але несподівано почалися «показові виступи» Паська Євгена під незримим керівництвом, як не важко здогадатися,  Б.О.Г.а. 

 

Побачивши у своєму робочому кабінеті поважне представництво, Євген Олександрович почав комусь телефонувати із «страшними повідомленнями», що його взяли у полон. Здавалося, що він знепритомнював.  Дуже швидко  прибула «підтримка» в особі його мами (головного економіста КЗ «Марганецький центр медико-санітарної допомоги») та  карети швидкої допомоги. Євгену перевірили артеріальний диск. Тиск «підскочив». Хворий  покинув роботу.

 

Мабуть пішов лікуватися від «настирливих» депутатів.  До речі,  знову про родинні зв’язки: головний лікар КЗ МЦМСД Чичика І.М. та мати Пасько Є.О.. Пасько О.М., рідні сестри, обидві - рідня Бідняка О.Г.. Також у цій історії не зрозумілим є цей «дитячий садок». Пасько Є.О. є державним службовцем, посадовою особою, повинен працювати згідно із своїми функціональними обов’язками і у разі погіршення стану здоров’я, в першу чергу, повинен ставити до відома  свого безпосереднього керівника про необхідність покинути робоче місце, а не «маму с папой».

 

Документи поважна комісія так і не побачила. Не узнала вона й про законність чи незаконність користування землею приватними підприємцями, про дії виконкому щодо виконання приписів прокурора та  акту фінансової інспекції стосовно користування земельними ділянками відповідно до чинного законодавства приватними підприємцями Комар, Буряк, ТОВ «Шураві», про те, що зроблено для поповнення місцевого бюджету.  

 

А може Євген забрав робочі документи із собою? Може вони мають певний лікувальний ефект? Можливо, їх відсутність на роботі є чудовим заспокійливим засобом для екс-мера та його юного помічника? Хотілося б знати відповіді на ці запитання. Але можна впевнено сказати: якщо все правильно і по закону, нема чого боятися. У нашому випадку – навпаки.

 P.S. Паську Є.О. нагадуємо старе, але перевірене віками прислів’я, – «Береги честь с молоду».

Сидоренко М.М.