Резиденція біля берегів Дніпра стала обійстям В. Януковича, хоч вона і оформлена на приватну фірму. Світлини масштабного будівництва облетіли весь світ: тенісні корти, іподром та шикарний палац – все це належить президентові, втім не вказане в його декларації. Дорогий годинник Г. Герман, модні туфлі Ю. Тимошенко та ексклюзивне авто сина Януковича – завдання ЗМІ інформувати, бо приховані статки політиків та держслужбовців можуть викрити суть їхніх намірів.
Цього тижня Конституційний суд ухвалив рішення, яким заборонив втручатися в приватне життя, зокрема чиновників.

Член комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Олена Бондаренко аплодує такому рішенню суду, регіоналка не приховує – журналістам розставили умовні пропорції, заходити за які не рекомендують.
- Не буває прав безвідповідальності. Не буває такого, що ти можеш знімати що завгодно, писати що завгодно, не несучи відповідальності за своє слово і за свій сюжет. - Говорить О. Бондаренко.

Тетяна Чорновіл спеціалізується на розслідуваннях у сфері корупції та зловживання владою. Одного разу, аби одержати ексклюзивні фото резиденції у Межигір'ї вона відважилась на ризикований вчинок. Вона розповідає:
- Так, я порушила приватне життя тодішнього прем'єра. Я перелізла через чотири паркани, які оточували його житло, тоді це ще – державну резиденцію. Але, потрапивши в середину, я побачила дуже багато дивних речей, які потім дали мені можливість зробити висновки, що резиденція готується до приватизації, як воно з рештою і відбулося.

Тетяна не шкодує про свої дії. Журналістка вважає, що права на приватне життя в політиків має бути обмеженим:
- Вони отримують в зарплатах гроші платників податків; тому, що вони оперують з грошима платників податків; Вони повинні бути абсолютно прозорими – вони самі обирають таку долю. Якщо не хочеш бути публічним – не йди в політику, от і все.

Текст викривальної статті досі можна знайти в мережі Інтернет, його роздруківку показали юристові Роману Головенку, фахівець червоним маркером виділив інформацію, зміст якої можна оскаржити у суді. Насамперед юрист викреслив фотографії, далі взявся за текст – з невеликого залишку дуже важко здогадатися чим нині володіє президент.
На думку юриста, Конституційний суд мав вказати на важливу деталь – ступінь охорони приватного життя політиків, чиновників та олігархів є значно нижчим чим у звичайних громадян – суспільство має знати більше про людей, які впливають на долю всієї країни.

Формально ініціатором звернення до Конституційного суду стали депутати одного із районних центрів України. Документи подали в жовтні, відповідь отримали в січні – доволі швидко, як для Конституційного суду.
Демченко Олександр Анатолійович – голова Жашківської районної ради, саме йому випала честь представляти подання в суді. Депутат не так давно вступив у фракцію Партії Регіонів, а разом з ним в більшість перейшли ще шість колишніх опозиціонерів.

Жашків – це місто районного масштабу, там і досі центральну площу прикрашає пам'ятник Леніну, мешканці місця знають один одного в обличчя. Вберегти приватне життя від зазіхань сусідів вкрай важко – це і стало головною причиною звернення до Конституційного суду.

Конституційний суд, в свою чергу, так розтлумачив Основний Закон, що тепер жодна дружина не підкопається з ким був, де ночував і що робив... Все це – приватне життя!
Так само, як багатоповерхові віли, та фешенебельні автомобілі кандидатів у народні депутати. Офіційна декларація про доході стане відповіддю на всі запитання, спроба розповісти людям більше може коштувати журналістам надто дорого – від декількох тисяч штрафу до п'ятьох років позбавлення волі за повторну публікацію.
Керівник інформаційної служби каналу ТВІ Наталка Катеринчук стверджує, таке рішення Конституційного суду вкладається в загальну логіку представників влади, які намагаються уникнути незручних запитань та викривальних розслідувань.
- Оскільки влада не може дозволити собі чесну виборчу компанію і не фальсифікацію виборів, Банкова дала команду Конституційному суду приймати це рішення тепер і оперативно.

Зараз швиденько вони спробують створити перший прецидент – взяти журналіста, котрий зніме ту чи іншу інформацію, яка тепер вважається поза законом, і швиденько засудити його до п'яти років позбавлення волі. 
За дев'ять місяців до парламентських виборів працівникам ЗМІ вкотре намагаються пояснити про що запитувати слід, а про що краще мовчати

Источник: TBJ