«Нікопольська правда»
Доглянутим, охайним та «вмитим» його робитимуть навіть пенсіонери — міська влада вже приготувала для цього спеціальну програму.
«Соціальна політика базується на реальному секторі економіки. Саме інноваційно-інвестиційна модель розвитку є основою позитивних зрушень у національній економіці, забезпечуючи людей робочими місцями і гідною оплатою праці», — відзначив ПрезидентУкраїни Віктор Янукович на відкритті у вересні Дніпропетровського заводу комплексної переробки використаних акумуляторних батарей Міжнародної науково-промислової корпорації «ВЕСТА». Глава держави наголосив: соціальна політика влади спрямована на підвищення якості життя і добробуту людей, надання кожному громадянину можливості працювати, забезпечувати себе і свою родину, приносити користь країні.
У Нікополі саме й зробили нині ставку на створення нових робочих місць, а також легалізацію зайнятості городян, тобто на боротьбу із тінізацією економіки, відмову від зарплат і матеріальних заохочень «у конвертах». Міськрада прийняла програму зайнятості населення на 2012-2014 роки, розроблену з урахуванням Національного плану дій щодо реалізації соціальних ініціатив Президента України. У місті за три роки планується створити 7580 нових робочих місць.
ВЕЛИКІ СПРАВИ — ЗА МАЛИМ БІЗНЕСОМ
Однак пам'ятає Нікополь і колишні часи, коли «гримів» на весь Союз своїми трубами. А побудований пізніше у місті завод феросплавів став другим у світі за виробництвом «напівфабрикату» для металургії — силіко- і феромарганцю. Нині на колишньому Південнотрубному (тепер — ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб») замість 29 тис. працює близько восьми тисяч осіб, а на ПАО «Нікопольський завод феросплавів» " майже удвічі менше, ніж колись. Але все одно ці два містоутворюючих у минулому підприємства продовжують відігравати основну роль в економіці регіону: із 45 тис. працездатного населення близько половини податкової бази міста забезпечують працівники саме цих заводів. Загалом же до промислового комплексу Нікополя входить 27 великих і середніх підприємств, на яких працює лише близько 19 тис. осіб працездатного населення міста.
Гостру нестачу робочих місць відчули не сьогодні. Безробіття давно стало справжнім бичем для міста, — розповідає голова міської адміністрації 130-тисячного Нікополя Руслан Токар. — А робочі місця, як самі розумієте, — це життя. Адже прибутковий податок — це 85% надходжень до місцевого бюджету. А кількість робочих місць і рівень зарплат — одне з основних його джерел. Це, скажу без удаваної скромності, основа наших нинішніх і майбутніх перемог.
Так, з радянських часів місто втратило близько ЗО тис. робочих місць. На трубному та феросплавному заводах були закриті цілі цехи, виробничі лінії, зупинені стани. Відомі на всю країну кранобудівний і механічний заводи, м’ясокомбінат і молокозавод взагалі наказали довго жити, а кінотеатр і стадіон — продані. Навіть паркан у міському парку пустили з молотка.
— Абсурд повний, — каже Руслан Токар. — Так тривало 14 років. Народжуваність стрімко падала. Навіть пологовий будинок у місті довелося тимчасово закрити. Нині основні труднощі позаду. Стадіон і спортзал повернули місту, квартири відкуповуємо, парки беремо на свій баланс, проводимо комплексну інвентаризацію усього комунального майна. Судимося за центральний ринок, який був нелегально відчужений, він приносив місту колись мільйонні доходи…
Тоді, у часи СРСР, акцент в економіці робився на промислові гіганти. І це у великій країні виходило непогано. Тепер, переконалися у Нікополі, справи треба провадити скромніше, але з максимально вигідним кінцевим результатом. І зробили ставку на малий і середній бізнес.
— Привести великого інвестора і підняти, наприклад, завод із виготовлення труб або феросплавний на колишній рівень, на жаль, неможливо, — журиться мер. — Основну увагу в місті вирішили приділити максимальному розвитку малого й середнього підприємництва. Поки ця частина економіки, на жаль, функціонує трохи в тіні. Не всі операції здійснюються легально і не всі необхідні проплати надходять до міської скарбниці. На такій практиці ми вирішили поставити крапку. І взялися за це дуже серйозно. Нині Нікополь із канадськими муніципалітетами (до партнерства запрошені Львівська та Дніпропетровська області) бере участь у програмі створення на своїй території так званих бізнес-інкубаторів…
Відзначимо, до речі: у підприємництві 37-річний Руслан Токар не новачок. До обрання 2010 року міським головою він понад 15 років після закінчення вишу пропрацював у малому і середньому бізнесі. Нереалізованих перспективних ідей у молодого ініціативного новатора залишилося чимало.
Тепер багато з них він планує втілити в життя разом із земляками на благо свого міста. Потужним стимулом для цього і появи нових планів було його вересневе відрядження до Канади з метою вивчення досвіду муніципального будівництва.
— Я перейнявся там ідеєю створення бізнес-інкубаторів, — продовжує мер. — Це коли місцева влада реально допомагає конкретній людині втілити в життя її конкретну ідею. У науці, мистецтві, техніці, сфері послуг… Саме муніципалітет оберігає новачків від тяганини на старті, допомагає повірити у власні сили. Дає реальний поштовх. За допомогою грантів, фондів, пільг. Нині і ми маємо намір створити низку компаній, які підтримуватимуть малий і середній бізнес у бухгалтерському, юридичному, податковому напрямах, допомагати, причому безкоштовно, у пошуку об'єктів нерухомості, супроводжувати організаційно. Особливо перші півроку. Отоді, переконаний, і буде створено у місті справжній ринок послуг, з'являться нові напрями у бізнесі. Це й буде наш прорив. Якщо сьогодні в Нікополі близько 10,5 тис. підприємців
— фізичних осіб і 2,3 тис. підприємств малого і середнього бізнесу, то кількість і тих, й інших зможемо збільшити в рази. У нас є стара, перевірена часом промислова база, на якій можна розмістити невеликі підприємства. Вони зможуть забезпечувати деталями та механізмами заводи-гіганти. Або збирати техніку. Завдяки інкубації підприємець на пільгових умовах зможе успішніше розвиватися, а отже, почне приймати на роботу людей, створювати нові робочі місця. І за це також отримуватиме пільги…
Нікополь фактично є територіально-адміністративним центром для 300 тис. населення Дніпропетровської області. Тому тут за підтримки місцевої влади для будь-якого інвестора є можливості вдало застосувати потужності, вигідно вкласти кошти. І для міста, завдяки новим робочим місцям і зростанню податків, можна реально заробити. Наприклад, у міськраді готові хоч сьогодні надати пільги кожному, хто вкладе кошти в закритий м'ясокомбінат — його відсутність давно відчули не лише жителі Нікополя, але й сусідніх міст — Орджонікідзе й Марганцю, сільських районів. І таких старих і нових об'єктів вистачає.
«ПОЛИВАЛКИ» ДЛЯ ПЕНСІОНЕРІВ
Відвідуючи Канаду, нікопольський голова звернув увагу й на те, з якою любов'ю там пенсіонери займаються благоустроєм територій: поливають квіти, прибирають на вулицях, стежать за газонами. Має намір почати застосовувати заокеанський досвід у себе з наступного року. Щоб не ганяти по вулицях великі поливальні машини, які витрачають дуже багато води, а залучити до цієї справи пенсіонерів. Надати їм швидкі маленькі трактори із причепами-діжками. Нехай заробляють кошти і приносять користь місту. Хочуть у мерії також доручити пенсіонерам і інші корисні роботи — наприклад, систему доставки, поповнити ряди соціальних працівників.
— Прагнемо якнайбільше залучати до різних соціальних сфер людей із великим життєвим досвідом, — розповідає Руслан Токар. — Щоб вони на власному прикладі навчали і допомагали виховувати молодь. Досвід і молодість обов'язково повинні йти пліч-о-пліч. Прагнемо за допомогою системи адміністрування досягти спадкоємності кадрів, як це було колись, плавного вікового переходу в колективах. Щоб ні молодь, ні пенсіонери не опинялися за бортом повноцінного життя. Не повинні виникати ситуації, коли в лікарні, наприклад, працюють педіатри, яким майже 80 (і їх нема кому замінити), а у фірмах принципово беруть на роботу лише тих, кому до ЗО. Це занадто.
Так вийшло, що в Нікополі 21 рік нічого не будували. У мерії вирішили: так далі не можна. І вже цього року намагаються звести перший чотириповерховий будинок. А наступного планують забудову цілого мікрорайону в центрі міста. І це, за словами міського голови, лише початок. Справді, нині у місті за будь-яку справу беруться грунтовно, діють виважено, по-господарськи. Один за одним відкриваються дитячі будинки сімейного типу. Раніше їх узагалі тут не було, а тепер місто — лідер в області за їхнім створенням. Розпочали ремонт дитячих садків, шкіл, шляхів, освітлення вулиць.
Відкрили паркове господарство, створили муніципальну гвардію на допомогу міліції для наведення порядку, у всьому місті встановили відеокамери для убезпечення населення. Зайнялися створенням першого притулку для собак -уже є інвестори. З наступного року щонайпредметніше візьмуться до соціально-культурної сфери регіону. Адже на Нікопольській землі діяли п'ять із восьми Запорізьких Січей. Хочуть уберегти скіфські кургани від оранок, розвинути туристичну інфраструктуру. Для цього вже з'явилися сприятливі умови — під проект обіцяно чималі кошти.
— Усе це — додаткові робочі місця, підвищення добробуту жителів, нові напрямки в розвитку і процвітанні міста на березі Каховського водосховища, — зауважує мер. — Уже нинішнього року бюджет Нікополя порівняно з попередніми збільшився вчетверо. І це лише початок. Місто поступово повертається до людей. Впевнений: коли хоч один новачок матиме хоча б 10% бажання розпочати власну справу, ми йому обов'язково допоможемо стати на ноги…
Сергій Кравченко.
25 комментариев