Сьомого вересня відзначався День військової розвідки озброєних сил України і я, як командир відділення Окремої розвідувальної роти Повітряно – десантних війск у якості подарунка, прошу редакцію надрукувати цю статтю не дивлячись на її масштабність. Після армії я думав що вже ніколи не буду займатися військово - службовими справами, та як не ординарно розвернулося у другій половині життя про це стаття.

Останнім часом з'явилося немало статей про справи сучасного козацтва та враження людей складається так нібито козацька діяльність це вручення орденів та звань, а у кращому випадку походеньки з прапором під залп гармат, та посиденьки біля вогнища з кулішем. На прикладі діяльності громадської організації "Нікопольська Січ" де я є отаманом, хочу показати що не все у козацтві так іграшково і запущено, як здається на перший погляд пересічному громадянину, тим більше, що вже давно не звітував у пресі про наші безкорисні, патріотичні справи.

На Святкуванні Дня повітрянно – десантних військ 2 серпня 2013 року, біля пам’ятника "Чорний тюльпан", перед строєм воїнів десантників, для молодого населення я оголосив офіційний призив на службу до лав Козацького десанту Нікопольської Січі, враховуючи, що призив до лав Українських озброєних сил скорочений і не всіх туди беруть. За такого стану у армії, де які молоді та бойові козаки з колишнєю судимістю, або проблемами зі здоров'ям, чи з інших соціальних причин, найшли собі реалізацію на службі у Козацькому десанті Нікопольської Січі. У громадській організації "Нікопольська Січ"(НС), (згідно з Статутом НС) існує Нікопольський клуб патріотичної військової підготовки "Козацький десант" (КД), як отаман організації, та Гвардієць розвідник, десантник, я зініціював та організував продовження традицій та справи клубу "Десантник", який влада колись розформувала.

Вже пішов четвертий рік як безкоштовно займаємося з молоддю викладаючи навички військово – десантного рукопашного бою, стройову та загально – військову і повітряно - десантну підготовку, патріотично – ідеологічні основи козацького Звичаєвого права, Кодексу честі, а кожне заняття починається та закінчується Православною молитвою. Останнім часом долучилися до справи колишні викладачі клубу "Десантник" Олександр Кравцов, Максим Бальва та Володимир Временко, який взагалі, ще з 70 років стояв у заснування клубу парашутистів та аеро клубу при Нікопольському Феросплавному заводі, а згодом і клубу "Десантник".

Треба відмітить викладачів, які дуже допомогли на початку існування Козацького десанту, це двох кратний чемпіон України(серед юніорів) по кік-боксінгу Леонид Ленда, хорунжий Володимир Ухань, отаман відділу освіти та культури Нікопольської Січі Микола Гречаний. Влада матеріально клубу хоч і не допомагає та ми вдячні Нікопольському відділу освіти хоч за те, що дозволяють займатися у спортзалах шкіл на доступних для нас умовах. Так перший рік ми займалися у п’ятнадцятій школі, потім у тринадцятій, третій рік у сьомій школі, і далі ще там, кожен понеділок та п'ятницю з 17 години.

За час існування клубу виховано біля п'ятидесяти патріотів. На цей день у клубі 18 курсантів. Серед досягнень клубу завоювання срібних та бронзових спортивних медалей, кубок, та Дипломи на Міжнародних у Дніпропетровську та місцевих у Запоріжжі змаганнях по Українському рукопашу "СПАС" від курсантів Анатолія Лякішева та Максима Козачка і обласних у Дніпропетровську по Військовому рукопашному бою"Панкратіон" від курсантів Андрія Сидоренко та Евгенії Дердій. Були від молодих козаків Олега Красівського та Анатолія Лякішева затримання злочинців, за що були відзначенні грамотами від МВС, також відзначився і Дмитро Клімов, який зараз навчається у Львівській військовій академії. Взагалі вже другий рік Нікопольська Січ офіційно взаємодіє з сектором кримінальної міліції по справам дітей Нікопольського відділу ГОУМВС України у Дніпропетровській області, ми вдячні за співпрацю у вихованні молоді начальнику сектору Юлії Єгоровій. Також ми благодарні працівнику МВС Вадиму Коломойцю за сприяння по організації виходу на патрулювання з міліцією нашими козаками, що нарешті недавно сталося і молоді козацькі десантники Нікопольської Січі у вільний час, безкоштовно, виходять на патрулювання по вулицям Нікополя.

Для населення докладаю, що з 2007 року, ми кожного року, до 2012, подавали у програмі діяльності організації пропозиції що до патрулювання козаками по місту програми "Козацький патруль" та " Квартальні козацькі паланки", та міськвиконком, усно, відповідає просто – виходьте і патрулюйте, а вирішення, що до законодавчих нормативних актів, я вже не кажу про матеріальну допомогу, нуль. Треба відмітить і колишнього працівника Шостого відділу МВС, майора, а тепер отамана Служби безпеки Нікопольської Січі Віталія Шеремета, який дуже часто допомагає у вирішенні складних питань та ситуацій з криміналом та корупцією, як для членів організації так і для громадян, що зверталися. А було колись на початку, наші козаки офіційно влаштовувались на роботу у нашу козацьку охорону фірму "ТОТО", що колись за моєю ініціативою та сприянням козака, десантника Сергія Міщенка, за згодою керівника, військового полковника в запасі Олексія Савчука, була прийнята до лав нашої організації, а згодом начальник охорони "ТОТО" Юрій Сторожук став отаманом осавульської управи Нікопольської Січі. Тепер хлопці жаліють, що не вдягали осавульців у козацький одяг, не зробили амуніцію козацьку та не застосували у внутрішньому житті фірми умови військового козацького звичаю. Потім прийшов новий мер, козацьку охорону не помітив і об’єкти від нашої містечкової фірми перейшли до Дніпровських охоронних фірм, а згодом до Муніципальної Гвардії.

Є у нас і випадкові, але справжні герої, наприклад курсант, молодий козак Юрій Кравченко, який з друзями, де кілка місяців назад, витягнув з пожежі старого дідуся. Це сталося у дев'яти поверховому будинку в районі «Кристалу», на восьмому поверху у вікно кликав на допомогу чоловік, а перехожі стояли спостерігали, у кращому випадку дзвонили у пожежну, а де хто фотографував. Хлопці не ждали, (бо наш девіз:"Ніхто крім нас! ") швидко піднялися, треба було 16 річному хлопцю прийняти рішення і мати майстерність вибити двері, щоб увійти у палаючу квартиру, сусідка облила їх водою, вибили козачки двері, пройшли скрізь вогнище та вибухи побутової техніки, шокованого і вже істеричного діда Юрко разом з другом винесли аж до скорої медичної допомоги, яка вже підїхала з пожежниками, що зустріли їх на перших поверхах і наказали нести діда до машини.

Про це писали у Репортері, та де яких інших газетах, коротенько. Я де який час чекав, що МЧС, або влада, позитивно прореагує на вчинок хлопців, та тиша. Не за довго, змінився начальник Нікопольського МЧС, я звернувся в усній формі до нового з проханням відзначити хлопців нагородами, та відповідь була така, що вже запізно, от якби по гарячому, то ще можна було б, щось зробити. А я так думаю, що справжні героїчні вчинки, такі, як цей, поза часом! Багато ще було цікавих моментів в історії організації, хлопці неодноразово виступали у показових виступах, театральних постановах, виїзджають на таборування, приймають участь у місцевих, козацьких та військово - патріотичних заходах.

А цим літом, нарешті, курсанти клубу Козацький десант зробили свої перщі стрибки з парашутом, хрещення небом пройшли курсанти відділення Максима Козачка у супроводі викладача Володимира Временко вийшли з літака на висоті 800 метрів, Земля – матінка зустріла їх благополучно. Тепер це буде регулярно у теплий сезон. Хлопці навидь татуювання поробили собі на плечах на згадку про службу у Козацькому десанті, я проти такого клеймування, та це підкреслює відданість справі та їх повагу до служби. Цих же трьох хлопців та інших старших курсантів клубу ви могли бачити на показовому виступі рукопашного бою у концертній програмі на площі перед міськвиконкомом 2 серпня – Дня повітряно-десантних військ, яку ми підготували разом з Союзом десантників Нікополя, де я є співзасновником, голова Віталій Кукушкін, та Союзом Ветеранів Афганістану, голова Олександр Дніпровський.

До речі, чотири роки назад Нікопольську Січ запросив Олександр Дніпровський до об'єднання бойового братства у Асоціацію громадських організацій міста Нікополь "Авангард", де об'єдналися Афганці, Чорнобильці, Ветерани МВС, прикордонники, організації "Север" та "Аква", три роки назад вступили і ми, а ще через рік об'єдналися десантники у Первинну організацію при Союзі Ветеранів Афганістану. Тепер ми разом робимо не мало справ, ось наприклад, прописану мною для шкіл міста військово – патріотичну, спортивну програму "Зірниця на козацьких стежках", яка пропонує виховну основу на протязі року у створених дитячих козацьких куренях, за козацькими звичаями по Кодексу козацької честі та іншими розвитковими заходами і підсумковою великою грою на прикінці навчального року. Не дивлячись на млявість місцевої влади до цієї справи, завдяки спільним потугам, починаючи з осині 2011 року та весною 2012 року, все ж таки Нікопольським відділом освіти і науки спільно з Нікопольською Січчю та "Авангардом" гра була проведена, також у 2013 році, як буде далі, ще невідомо. Та поки що "Авангард" у якості доповнення до нагород, як обіцяли, цією осіню команди - переможців двох років веземо на екскурсію до острова Хортиця на Січ.

Раду Старійшин у Нікопольській Січі очолює Микола Гречаний, який 50 років попрацював у культурі, а 30 з них у Радянській Армії, військовий майор, Раду поважних козаків НС очолює, писар, автор та виконавець козацьких пісень Микола Карнаух, цих завзятих козаків знають у всіх навчальних та інших закладах міста, вони проводять дуже велику просвітницьку роботу серед населення наділяя духовними скарбами Української культури козацької спадщини. Так разом з об'єднанням викладачів Української мови, що очолює Людмила Старущенко, при Нікопольському відділі освіти і науки, вже майже п'ять років Нікопольська Січ проводе у учбових закладах творчі конкурси до Днів пам'яті Тараса Шевченка, з організацією гала – концерту переможців конкурсу у Міському Палаці культури. А театральні постанови Нікопольської Січі, такі як "Прийняття Богдана Хмельницького у Гетьмани" бачили не тільки глядачі у Нікополі, а і з театральних сцен Дніпропетровських театрів "Опери і балету", "Імені Тараса Шевченка" та інших закладів на населених пунктів. Режисери зі столиці та області неодноразово високо оцінювали роль Богдана Хмельницького зіграну отаманом Нікопольської Січі Олександром Шевченко.

Дуже часто ми приймаємо участь з театральними, пісенними та показовими виступами рукопашного бою на різних Державних та місцевих і козацьких заходах.

Окрему спеціалізовану підготовку в умовах наближених до бойових проводять наші козаки Страйкбольного спец - підрозділу "Альфа", який заснував колись депутат Нікопольської міської ради, а потім отаман козацької "Альфи" Олександр Вербицький. До речі, Олександр є першим з тих, хто стояв у істоків страйкбольного руху та придав цьому ідеологічне натхнення, а козакам допоміг, таким чином, ще однією можливістю бойової підготовки.

У місті Марганець наш осавул, отаман Кінного загону Олександр Махіня, утримує за свій рахунок вісім коней. Неодноразово ми зверталися до місцевої влади з проханням надати землю під перевезення кінного загону у Нікополь та створення Козацької кінно – спортивної школи з театральним уклоном, а згодом вивести на вулиці міста Кінний козацький патруль, та на початку влада начебто допомагала у пошуках землі, а потім, виявилося , що немає вільної або підходящої території і відповідь була усною та комічною:"… навіщо нам у Нікополі кони? Ви хочете забруднювати центр міста?" На цьому, поки що, все і зупинилося.

Як що закупити саженців дерев і квітів та посадить, наприклад, перед Міським Палацом Культури, або Капличку Пресвятої Покрови почистить і покрасить, або на компюторі щось зробити, то наші Берегинюшки – козачки підрозділу Берегиня Нікопольської Січі їх у нас аж десять, під керівництвом Лідії Скіби та помічника Олени Благініної – Шевченко. Помогають берегині і начальнику штабу Нікопольської Січі Едуарду Самсоненко у справах профілактик до оздоровлення козаків та населення.

Співпрацює з нами і клуб історичного фехтування "Клінок свободи" на чолі з Василем Архіповим відомим Нікопольським журналістом. Василь є козаком Міжнародної громадської організації "Гвардія Українського козацтва", бійці міжнародного руху лицарського історичного фехтування дуже поважають Василя Архіпова, бо він є ініціатором і засновником Лицарського руху у наших краях, який дуже швидко розвивається і вже має чіткі норми і форми змагань та організовану масштабність, що підводе цей рух до визнання, як офіційного виду спорта, який має і ідеологічне Лицарське підґрунтя для виховання молоді.

Один із головних напрямків роботи Нікопольської Січі, це побудова культурно історичного комплексу «Січ» у парку Перемоги, де за доказами наших вчених, таких як Мирослав Жуковський, саме тут, у центрі і була Микитинська Січ, про що свідчать розкопки та документи. Там і місце підходе, і дизайн проект є пропрацьований інститутом та відділом архітектури міста на ту територію де макет Каховського водосховища, біля стадіону. Мені особисто у присутності двох десятків отаманів з області обіцяв ще попередній голова Дніпропетровської облради Юрій Вілкул,ще років п'ять назад, що в першу чергу, з нового поточного року, займуться побудовою цього об'єкта - великої історичної значимості саме у Нікополі, та згодом прийшов до керування інший голова і віз понині там. А Нікопольський голова Руслан Токар каже : " У парку не якої Січі не буде, я краще дерева – зелену зону для центра міста збережу…". А я так дивлюся дерева сохнуть, а з ними і історія наша усихає, і побут, і моральні цінності, і інвестиції з нашою історією під Хортицю упливають! І так від подібного дикунства за Державу боляче, що хочеться вже і нагайкою попрацювати від Нікополя до Києва! У Києві вже добуває свій строк президент, що обіцяв перед виборами отаману Олександру Панченко та іншим, що вручали йому Гетьманську булаву, що як стане Президентом зразу приймуть Закон про козацтво, обіцянку не виконав, також, як і його Попередник "Гетьман" Віктор Ющенко. А народ дивується чому у козацтві бардак. А у передвиборній програмі Руслана Токаря на пост мера у абзаці про культуру, другим пунктом було прописано: - відродження Микитинської Січі… І де, і як відбувається реалізація обіцяного? Невже так важко зрозуміти, що Нікополь без архітектурного, історично – культурного центру втрачає свою величну історію та привабливість, культурність?! Так от, як останній варіант, пішов я з цією справою до доброї людини Олександра Фельдмана – ген.директора НПЦ ООО "Трубосталь" , неодноразово він допомагав призами у дитячих конкурсах, і не дивно, що він захопився цією справою, створив зразу робочу групу та через де який час мовчанки переграв.

Домовився Олександр Фельдман - депутата обл. ради з другим депутатом обл. ради, головою Нікопольської райдержадміністрації Сергієм Вороновим та вирішили побудувати Чортомлицьку Січ приблизно там де вона була у Нікопольському районі поблизу села Капулівка, біля річки, трохи нижче Меморіалу – могили Івана Сірка. Зробили макет, заснували фонд "Славетна січ", розпочали рекламну компанію. Ну дай Боже!... Тільки проблем там багато і вкладати коштів туди треба в тричі більше ніж у Нікополі. Також Нікопольська Січ стоїть на захисті статусу Нікополя, як історичної Столиці Держави України Війська Запорозького Низового. Опікається цими справами і Нікопольський козацький фонд "Меморіал ім. Івана Дмитровича Сірка", під цим фондом об'єдналися багато козацьких організацій з Дніпропетровщини і не тільки, які читко намагаються витримувати норми Звичаєвого козацького права, голова фонду, обораний козаками, отаман Дніпропетровської Кодацької паланки Війська Запорозького Низового Владислав Ладигін.

Але ж фонд це фінансово – економічний інструмент і не всі Звичаєві організації, з різних причин, є членами фонду, тому я вийшов з ініціативою об'єднати зусилля в постійно діючу організаційно та офіційно зареєстровану Раду. Крім інших організацій я домовився з головуючими отаманами фонду і перше зібрання відбулося літом минулого року у Нікопольській райдержадміністрації, і нарешті, весною 2013 року зареєстрована, як юридична особа, Рада отаманів Війська Запорозького Низового, яка згідно з останніми змінами у законодавстві діє на території усієї України, головою обраний отаман козацького товариства "Нова Січ" (с. Покровське), перший заступник голови Нікопольської райдержадміністрації Микола Хнюкало, мене обрали секретарем. Рада постійно діє при Нікопольській райдержадміністрації. Перша справа яку Рада отаманів ВЗН зробила спільно з районним відділом освіти, це пропрацювали втілення у школи району постійно діючу військово –патріотичну, спортивну програму "Сокіл"(Джура).На прикінці учбового року 2013р. справа стартувала проведенням першої Великої гри у селі Капулівка.

Дуже приємно було, що працівники райдержадміністрації, освіти віднеслися до цієї справи оптимістично, патріотично, легко, конструктивно та професійно і гра була організована на доброму настрої та вищому професійному рівні. Заходом були задоволені усі і діти, і громадськість, і адміністрація, чого не скажеш про Нікопольський міськвиконком при організації подібного заходу. Стартувла програма Сокіл (Джура) від Меморіалу кошового отамана Івана Сірка, приймали участь школи чотирьох селищ, у селі Капулівка команду дитячого козацького загону допомагали підготувато козацьке товариство "Чортомлицька Січ", отаман Андрій Січкаренко, з селища Покровського допомагало козацьке товариство "Нова Січ", отаман Микола Хнюкало, друге місто зайняла команда Олексійовської школи, допомогав козацький загін Василя Тирси, а перше Менжинська школа, яку підготувало козацьке товариство "Затопська Січ", отаман Віталій Мандик. Громадська організація "Козацька Варта Батьківщини", отаман Валентин Романов та Нікопольська Січ допомогли в організаційному плані, Нікопольська Січ підготувала стрілковий майданчик, разом організації Ради отаманів ВЗН закупили головні призи.

А з другого по четверте серпня організації ВЗН та фонду, самостійно, без підтримки влади, організували та провели на Співочому полі під Капулівкою таборування та заходи по Вшануванню кошового отамана Івана Сірка зібравши козаків з усіх областей України, прийняли участь по організації та в заході і Козацький десант Нікопольської Січі не дивлячись на виснаженість після підготовки та проведення Заходів до Дня Повітряно десантних війск.
Таким чином громадськість має знати, що у Нікопольському краї діє дві Ради козацьких організацій міста та району і інших, одна при Нікопольській райдержадміністрації ( заснована за ініціативою отамана Олександра Шевченка), друга при Нікопольському міському голові ( заснована за ініціативою Юрія Полоза), яка Рада чим займається і які організації в цих Радах козацькі чи псевдо козацькі, справжні чи паперові, хто патріот а хто аферист і з якого року, судить народу а головне Господу Богу, бо як сказано: "По справам вашим воздасця вам". 

Отаман ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
"НІКОПОЛЬСЬКА СІЧ",
Секретар Ради отаманів
Війська Запорозького Низового
Олександр Шевченко.

Справка за історію заснування громадської організації "Нікопольська Січ":
Офіційно організація почала своє існування як козацьке товариство "Нікопольська Січ"(зареєстровану шляхом повідомлення) з 2007 року, отаман був Микола Карнаух. Козаки та отамани Нікопольської Січі та козацького товариства «Нікопольська офіцерська сотня Всеукраїнського Гетьманського козацтва ім. І.Богуна», отаман Олександр Шевченко ( також зареєстрована шляхом повідомлення у 2007 році), та ще де які організації, є продовжувачами традицій Запорозького Січового козацтва духом та у справах, тому підхід до козацької справи та поведінка головного отамана козацького товариства « Координаційна Рада козацтва Нікопольського краю» Юрія Полоза стає не до вподоби козакам цих організацій і на Раді у 2009 році приймається рішення покинути організацію Юрія Полоза, яку створювали разом, та піти своїм шляхом. Тому у 2009 році козаки та отамани цих організацій об'єдналися зареєструвавши як юридичну особу громадську організацію "Нікопольська Січ Всеукраїнського Гетьманського козацтва ім. І.Богуна", вибравши отаманом Олександра Шевченка, писарем Миколу Карнауха. А у 2010 році, з ряду обставин, Рада отаманів Нікопольської Сичі ВГК приймає рішення про вихід з Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське Гетьманське козацтво ім. І. Богуна" і спрощує назву на ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ " НІКОПОЛЬСЬКА СІЧ". Одночасно козаки Нікопольської Січі вступають до складу Міжнародної громадської організації "Гвардія Українського козацтва"(ГУК), верховний отаман Валентин Антіпов, який будучи депутатом Дніпропетровської обласної ради є засновником та Секретарем Ради козацтва при Дніпропетровській облраді, де згідно з статутом Ради керує діючий голова облради, яким зарз є Євген Удод, за згодою Ради козацтва.