Верховна Рада ухвалила законопроект, який журналісти та політики скорочено називають "про деокупацію Донбасу".

Повна назва цього документу: "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

Закон підтримали 280 депутатів - представники усіх фракцій парламенту, окрім "Опозиційного блоку".

"Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території", - йдеться у преамбулі.

У законодавстві України Росію вперше визнають агресором та окупантом через її дії у Криму та на Донбасі й закріплюють це законом.

АТО замінюють на "заходи щодо забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях".

Керівництво операції передають від Служби безпеки, яка формально керує АТО зараз, до Збройних сил.

У порівнянні з первинною редакцією в документ внесли багато поправок, які радикально його не змінили. Проте норми про розрив дипломатичних відносин з Росією там так і не з'явилось.

Правозахисники заявили, що низка положень може погіршити права людей, які живуть поблизу зони бойових дій та перетинають лінію розмежування.

З іншого боку, експерти зауважують, що законодавче закріплення окупації та агресії може допомогти Україні у судах проти Росії.

Проте суттєво ситуація на Донбасі та умови життя місцевих мешканців з ухваленням цього закону, як вказують експерти, навряд чи зміниться.

"Окуповані території"
Проект президента України проголошує окремі райони Донбасу окупованою територією.

У документі йдеться, що Росія здійснює окупацію за допомогою збройних формувань, що складаються з регулярних військ, радників, інструкторів, незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців.

В проекті вказують, що Росія не дотримується режиму припинення вогню, намагається поширити там своє законодавство, запровадила обіг рубля та визнає ідентифікаційні документи окремих районів Донбасу.

Росія послідовно заперечує участь своїх регулярних військ у боях на Донбасі.

Окупованими є частини території України, в межах яких збройні формування РФ та "окупаційна адміністрація" встановили та здійснюють загальний "ефективний контроль".

Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначає президент.

Україна не визнає будь-які акти на тимчасово окупованих територіях і вважає, що вони не створюють правових наслідків.

Хоча є виняток, який стосується документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. На довідки з Криму це не поширили.

Київ визнає збереження за всіма фізичними та юридичними особами законного права власності на майно, нерухомість та землю на тих територіях, які були до окупації.

"Звільнення Донбасу"
Згідно із документом, головною метою державної політики із забезпечення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями є їхнє звільнення та встановлення конституційного ладу і територіальної цілісності.

Хоча чітких механізмів деокупації у документі практично немає.

Також метою України стали захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, які "постраждали внаслідок російської агресії".

Україна підтверджує відданість мирному врегулюванню конфлікту на основі міжнародного права. Проте згадується право на самооборону, як передбачає 51 стаття Статуту ООН.

Зміна формату АТО
У президентському проекті вже немає посилання на проведення АТО, що триває на Донбасі від квітня 2014 року.

Натомість військову операцію на Донбасі тепер переформатовують на "заходи із забезпечення національної безпеки та оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях".

Єдиний штаб
Для цієї операції на Донбасі весь особовий склад, зброя та всі можливі силові підрозділи підпорядковуються Об'єднаному оперативному штабу ЗСУ.

Це стосуватиметься Нацгвардії, армії, СБУ, розвідки, прикордонної служби та управління державної охорони.

Керуватиме операцією начальник об'єднаного штабу ЗСУ, якого призначатиме президент за поданням начальника генштабу Збройних сил.

Всі нюанси перетину лінії розмежування має регулювати цей закон та Кабінет міністрів.

Зони безпеки біля лінії розмежування
У кінцевій редакції закону з'явилось положення про так звані "зони безпеки" на контрольованих урядом територіях поруч з лінією розмежування.

Наразі зоною АТО є вся Донецька та Луганська область, а тому після її скасування підконтрольним Києву районам надають спеціальний режим.

У тих районах силовики матимуть розширені повноваження.

Межі цих зон безпеки буде визначати начальник Генштабу ЗСУ.

Це стосуватиметься використання зброї, перевірки документів, огляду речей та транспортних засобів і обмежень на дорогах.

Окрім того, в інтересах національної безпеки правоохоронці зможуть проникати у приміщення громадян та організацій, а також за згодою громадян використовувати їхні транспортні засоби та засоби зв'язку.

Саме до цих положень напередодні висували багато застережень правозахисники. Зокрема, вони остерігаються, що новації щодо зон безпеки та нові обмеження можуть суттєво звузити права українців, які живуть поблизу лінії розмежування.

Статус армії
Новим законом президент пропонує чітко визначити статус Збройних сил під час їхніх дій на Донбасі.

Конституція дає керівнику держави право просити депутатів використати ЗСУ у разі збройної агресії проти України.

У проекті закону в перехідних положеннях Верховна Рада дає згоду використовувати ЗСУ для "стримування та відсічі російської збройної агресії" в Донецькій та Луганській областях.

Деякі експерти порівняли цю норму з фактичним оголошенням воєнного стану на непідконтрольних Україні територіях та на лінії розмежування.

Всі ці норми мають почати діяти одразу в день опублікування закону.

Мінські угоди викинули
Після багатьох суперечок з тексту проекту прибрали згадку про необхідність виконання Мінських угод, проти чого протестували багато депутатів.

Потім планували замінити положення про Мінські угоди резолюціями Ради безпеки ООН, де згадувались Мінські домовленості.

Проте і такий варіант не пройшов і жодного положення, яке б посилалось на Мінські угоди, в законі не буде.

Додали більше Криму
Чи не найбільше суперечок під час голосування викликало питання Криму, який хотіли прирівняти з "окупованими районами" Донбасу.

Тому до другого читання до проекту внесли низку правок, щоб "закон про деокупацію" більше стосувався півострова.

Особливості реалізації прав і свобод громадянина на Донбасі запропонували прирівняти до ситуації з Кримом.

Реалізовувати ці права планують згідно із законом "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", який ухвалили ще навесні 2014 року, і стосується він Криму.

У законі особливо наголошується, що він не несе ніякої шкоди "суверенному праву України на тимчасово окуповану РФ територію Автономної республіки Крим".

На вимогу депутатів до закону додали, що початок окупації частини України - це анексія Криму.

Проте чітку дату не вказали, натомість є посилання на кримський закон від весни 2014 року, де початком анексії вважають 20 лютого 2014 року.

Віталій Червоненко
ВВС Україна