У День звільнення міста орджонікідзевці мали унікальну можливість ознайомитися з творчістю нашого земляка, пейзажиста – Івана Бровка. За безпосередньої ініціативи й сприяння міського голови, 4 лютого у Будинку творчості дітей та юнацтва було презентовано виставку полотен художника. Урочистості розпочиналися з дивовижних картин, світлого погляду людини, яка ще дитиною пережила війну і сьогодні є прикладом сили духу – безмежної любові до життя.
Мальовничі краєвиди нашого краю, такі знайомі й дорогі серцю, серед яких несподівано центральне полотно – «Козаків, що пишуть листа турецькому султану» - ці картини оживили Будинок творчості, привернувши увагу кожного, хто у День звільнення прийшов до закладу розділити радість свята. І вже зовсім схвилювали орджонікідзевців, які з розповіді екскурсоводів, юних журналістів БТДЮ та їхнього керівника Лариси Коваленко, знайомилися не лише з творчим доробком художника.
Його історія – 78-річного ветерана праці, самобутнього пейзажиста-самородка, який продовжив живопис наперекір висновкам лікарів, хворобі Паркінсона, не залишила байдужими жодного, хто з публікації у міській газеті «Козацька вежа» дізнався про Івана Бровка. І Олександра Шаповала теж, який не приховував, що життя художника, котрий щодня виборює у долі право малювати, примушує замислитись над істинним сенсом буття. Як і факт біографії: мрія про власну виставку, яка б відбулася у День звільнення рідного міста – 4 лютого.
На зізнання пейзажиста, пропозиція міського голови щодо проведення вернісажу – приголомшила. «Я чекав цього все життя, а коли дізнався – розгубився», - розповідає Іван Володимирович. Проте зраділа уся велика сім’я художника, розуміючи, що значить для рідної людини така подія.
Четвертого лютого вони всі зібралися у Будинку творчості: дружина Лідія Семенівна, доньки Ірина й Ольга з онуками – Тетяною й Катериною. До щему зворушливий, Іван Володимирович з хвилюванням спостерігав, як земляки, особливо молодь, зупиняються біля його творів, не приховують захвату і здивування, що вся ця краса створена художником…у інвалідному візочку, чиї руки перебувають у полоні тяжкої хвороби. Підходили й щиро дякували людині, котра не втратила світлого сприйняття життя. А разом з містянами і міський голова, чия зустріч з Іваном Бровком відбулася саме тут, біля полотен художника.
-Життя Івана Володимировича – то приклад для всіх нас, як не втратити віри, любові до життя і людей, навіть тоді, коли доля перекреслює останню надію. Його роботи – вражають. Дивовижно, але на них немає темних фарб, лише життєстверджуючі, - зазначав Олександр Шаповал.
Художник в свою чергу зізнавався, що по-справжньому щасливий. У день, який для нього, дитини війни, що пережила жахіття окупації краю є незабутнім, він був серед земляків, які щиро раділи, коли йому вручали подяку й подарунок від міського голови, ювілейну медаль. На фестивалі воєнної пісні Іван Володимирович отримав творче натхнення від виступів талановитої молоді, пісень, що торкнулися душі. Втілення мрії життя народило потужний стимул працювати, створювати нові картини.
Сподіваємося, що вже незабаром зможемо побачити їх. Цього прагнуть і організатори виставки, які вже сьогодні будують плани щодо подальшої творчої співпраці з пейзажистом. Орджонікідзевці ж можуть ознайомитися з мистецьким доробком надзвичайної особистості – Івана Бровка на персональній виставці художника, що триває у Будинку творчості дітей та юнацтва.
