С 11 по 14 червня 2015 року у Дніпропетровській області під Новомосковськом на турбазі «Самара» пройшов обласний підсумковий етап Всеукраїнської дитячо – юнацької, військово – патріотичної гри «Сокіл»(«Джура»).
Нікопольський відділ освіти відправив на цю гру команду переможця минулого року школи № 21 рій «Борисфен»,що підходе за віковою категорією згідно з вимогами програми гри. На цей захід прибуло більше сорока команд з міст та районів Дніпропетровської області. З Ройовим Максимом Орловим Нікополь представляли джури: Олександр Берестенко, Данил Присяжний, Дмитро Кожемяк, Дмитро Тарасенко,Владислав Шилов, Катерина Дядик, Олена Савчук.
Супроводжували джур методист Нікопольського відділу освіти та науки Лариса Ізюмцева та козак, десантник від ГО «Союз десантників Нікополя» Максим Бальва. Їздили на автобусі від освіти міськвиконкому. Приємною була зустріч з козаками Війська Запорозького Низового, що приймали участь у організації та проведенні заходу і зустрічали дітей на коня та у найкращих традиціях на чолі з отаманом Владиславом Ладигіним, а ще приємніше було, що серед них були козаки Нікопольської Самооборони. Де кілька добове життя у польових умовах, палаточному таборі, харчування особисто приготовлене на вогнищі, крім того що надавалося організаторами, це те куди завжди природня романтика манить молодь, тільки тут ще цікавіше, бо проходе за козацькими звичаєвими – здоровими та мудрими традиціями.
Відбувся захід біля річки Самара, яка була також використана у складі конкурсу «Смуга перешкод» і джури штурмували річку, переплавляючись через неї на байдарках з веслами у відповідному обладнанні. Змагання за прапор, джури навіть у ночі, по військовому, повинні були стояти на варті ройового прапору, козаки то і діло підкрадалися до прапору підбурюючи джур до пильності, берегиня (методист) Лариса Вікторівна своїм методично психологічним залпом то і діло розганяла всіх по палаткам, щоб діти відпочивали. Красивим відбувся конкурс «Впоряд», де стройовою підготовкою джури чеканили краще за Президентських карабінерів.
Дуже турбував Ларису Вікторівну конкурс «Лава на лаву», щоб діти не побилися, та як виявилося це самий об'єднуючий конкурс, завдяки звичаєвому дружньому братанню по закінченню боротьби. Нічна Ватра, перед якою, джури у вечорі зібралися у коло, а полум'я вогнища досягало небесних зірочок та уводило юнацьку уяву на Чумацький шлях, запам'ятається на завжди. По словам учасників заходу – вони повернулися дуже задоволені з відчуттям чогось надзвичайного, тепер вони знають якою на справді повинна бути підсумкова гра «Сокіл»(«Джура»). Наша команда не здобула призових міст, отримала грамоту за участь, бо ще багато чому треба навчатися, але проявили наші джури себе достойно, тим більш, враховуючи, що були команди які вибували з гри. Треба виховувати та готувати не тільки дітей та молодь, треба готувати спеціалістів, методистів по цій програмі, треба повертати у школи викладачів військових справ, відновлювати заняття початкової військової підготовки, відновлювати навчальні тіри для стрільб при школах та іншу відповідну матеріальну базу. Журналістам треба більше приділяти уваги подібним заходам та справам.
Багато що під силу місцевій владі було б бажання та його не має. Ще у 2012 році я виписав основу програми – гри «Сокіл»(«Джура») для Нікополя і затвердив її у міськвиконкомі, але враховуючі вимоги тієї влади до проведення «Зірниці», підставив назву «Зірниця на козацьких стежках», ходив по школам з нашими козаками консультували викладачів, займалися з джурами, дали звіт до участі у грі біля двадцяти козацьких куренів заснованих у школах Нікополя. Далі, ГО «Нікопольська Січ» та ГО «Авангард» у складі з ГО «Союз ветеранів Афганістану Нікополя» знайшли кошти та автобуси для вивезення цих команд на «Співоче поле» що біля Меморіалу Івана Сірка під селищем Капулівка, були готові облаштувати там територію та ігрові майданчики, але у міській владі не знайшлося ні кого хто готовий був взяти на себе відповідальність за виїзд дітей за місто, тому, після довгих сперечань, гру провели у Парку «Перемоги» в один день.
С тих пір пройшло багато подій, змінили голів, але, поки що, крім того що відверто назвали «Сокіл»(«Джуру») своїм ім*ям, нічого у Нікополі не змінилося. Також, ще проблема в тому, що не вистачає і козаків, які добре знайомі зі звичаєвим правом та цією програмою і готові поділитися знанням та вмінням, також і військових, які на громадській ініціативі готові займатися з дітьми військово – патріотичною роботою. Тому, велика подяка Максиму Бальві , який супроводжував та допомогав джурам, методисту Ларисі Ізюмцевій, всім організаторам цього заходу у Дніпропетровській області та всім хто від душі сприяє розвитку цієї справи.
Нашому Українському народу треба навчитися менше сперечатися один з одним, а більше поважати один одного, а ще, більш досконаліше поглиблюватися у рідну культуру та її традиції, тоді наше сучасне та майбутнє стане з міцним моральним та матеріальним імунітетом та силовим полем, а це, здорове життя. Гасло гри «ДЖУРА» – «В єдності – сила! В силі – перемога!».
Клич: «Душу – Богові, Життя – Україні, честь – собі».
З Нами Бог! Слава Україні!Отаман ГО «Нікопольська Січ»,
зам. голови ГО «Союз десантників Нікополя»
Олександр Шевченко.
18 комментариев