1. Історія виникнення українського гімну. У 1862 році український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського за «шкідливий вплив на розум простолюду» на проживання в Архангельську губернію. Де перебував упродовж шести з половиною років.
Після написання вірша одразу його поклав на музику друг і однодумець Павла Чубинського М.Лисенко. Створена на його мелодію пісня набула певного поширення на Наддніпрянщині і час від часу звучала до початку ХХ століття. Згодом музику до вірша П.Чубинського створив і К.Стеценко. Проте остаточно пісня – гімн «Ще не вмерла Україна» закарбувалась у свідомості українського народу саме в співтоваристві П.Чубинського і М.Вербицького. Музику до пісні – гімну Михайло Вербицький написав у 1863 році. А перше публічне виконання майбутнього гімну відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі, під час першого Шевченківського концерту на західноукраїнських землях України (композитор сам співав у хорі.)
На хвилі піднесення українського патріотичного змісту «Ще не вмерла Україна» вирізняється широтою осмислення історичної долі народу, передбачення його духовного відродження. Як національний гімн – пісня «Ще не вмерла Україна» визнана І. Франко, Л.Українкою, українськими громадами за кордоном. Особливо знаковим було авторство пісні, адже її створили наддніпрянець і галичанин, що знаменувало соборність українських земель.
2. Життєвий шлях великого композитора.
Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник. Виховувався в сім’ї священника. Нелегка була доля композитора, складні життєві обставини були в його житті.
У 1850 році він отримав священицький сан. У 1856 році оселився в селі Млини в Яворівщині, служачи у Покровській церкві, де і прожив решту свого життя. М.Вербицький був церковним композитором ХІХ століття. Сам Господь Бог надихав на створення пісні –гімну «Ще не вмерла Україна» М.Вербицього. В останні роки життя М.Вербицький займався педагогічною діяльністю, писав статті, створював музику.
Помер М.Вербицький 7 грудня 1870 року в Млинах, проживши лише 55 років. Похований біля церкви.
Певний проміжок часу в Україні, як гімн використовувались не тільки «Ще не вмерла Україна», а й інші гімни. Лише у 1939 році «Ще не вмерла Україна» був затверджений гімном Карпатської України.
3. Радянські часи.
В Радянському союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки, потрібен був текст в якому стверджувалося, що Україна – республіка, яка входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов’язково повинна була висвітлена комуністична партія. Тому гімн «Ще не вмерла Україна», був відкинутий, як варіант. Авторами нового гімну «Україно, прекрасна і славна» стали поет П.Тичина і композитор А.Лебедиця. Цей гімн став офіційним УРСР у період з 1949 - 1991року. Пісня «Ще не вмерла Україна» воскресла з Народним Рухом України. Прилюдно вона прозвучала в Борисполі над могилою П.Чубинського наприкінці 1989 року.
4. Незалежність України.
15 січня 1992 року музичну редакцію М.Скорика та Є.Станковича Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що було зазначено в Конституції України. Лише 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про державний гімн України», котрий запропонував Л.Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити, як Державний гімн Національниий гімн на музику М.Вербицього зі словами першого куплета і приспіву «Ще не вмерла Україна». Перша строфа гімну, згідно з пропозицією Л.Кучми звучить «Ще не вмерла України». В наші часи гімн нашої Держави став дуже популярним його знає майже все населення України. Гімн є одним із державних символів України. Саме гімн, який створили видатний поет П.Чубинський та церковний композитор М.Вербицький став символом волі, незалежності і назламності для українського народу.
Слава Нікополю! Слава Україні!
17 комментариев