Солдати з 51-ї бригади, які опинилися в Росії, у полоні. Вони 10 днів жили під обстрілом «Градів» в землянках і втратили всю техніку, все згоріло. Вони були в «котлі», в той час, як РНБО звітувала, що всі виведені з оточення.Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала, який перебуває в зоні АТО.
«З приводу хлопців з 51-ї бригади, які опинилися в Росії. У полоні. Мені дуже шкода, що їх поспішили охрестити зрадниками. Не хотів розповідати, але й не можу байдуже спостерігати за тим, як цих хлопців перетворюють на зрадників Батьківщини. Давайте розберемося, хто кого зрадив. Я спілкувався по телефону з одним із бранців в той день, коли все трапилося. Так от. Цей підрозділ 51-ї бригади було приписано до 72-ї бригади і виконував завдання в районі Червоного Дону. Було це три тижні тому. 13 липня наші сили звідти пішли в напрямку Свердловська.
Хлопці, яких пізніше візьмуть у полон, окопалися в районі шахти Червонопартизанська. Це дуже близько до російського кордону. Район контролювався нашими військами. І кордорн теж. До тих пір поки 17 липня не стався перший потужний обстріл градами з території РФ. Наші основні сили відступили. Що, загалом, логічно. Але цих самих хлопців з 51й залишили. І наказали «триматися». Типу прикривати кордон. Хлопці трималися. Хоча сенс їх знаходження там, враховуючи, що всі інші пішли, був не зовсім хлопцям ясний. Але командуванню видніше – заспокоювали себе бійці. Прийде підкріплення. А тим часом кільце навколо них стискалося», – розповів Бочкала.
За його словами, тоді у Свердловську різко активізувалися сепаратисти, натхнені вогневим прикриттям з Росії.
«І опинилися наші хлопці в котлі. Шлях назад відрізаний. Попереду – Росія. Але відповідати вогнем на територію РФ строго настрого заборонили. До середи 23.07 з одинадцяти бронемашин залишилося три. Запаси продовольства і води підійшли до кінця. «Вони вже просто знущалися над нами, – розповідав боєць. – Гралися як кіт з мишкою». Такий висновок напрошувався, оскільки було абсолютно очевидно – росіяни їх бачать. І бачать, що техніка вся згоріла. Але, тим не менш, били цілим дивізіоном градів. «Хотіли б убити – убили б», – з великою впевненістю говорив мені боєць.
Але не вбили. До п’ятниці 25.07 техніки зовсім не залишилося, патронів теж. Бійці вже забули, як виглядає сонячне світло. Рятувалися в землянках, накритих колодами і блоками, присипаними землею. Вже не було ніяких розвідок, ніяких дозорів... Всі просто хотіли вижити. І жили під землею, задихаючись від смердючих роздутих тіл убитих товаришів. Можна я не буду описувати стан морально-бойового духу? Єдине, що залишалося – мобільний зв’язок. Від рідних хлопці дізналися, що РНБО заявило – «всіх вивели з оточення». «А про нас що забули?» – Перша думка. А потім друга, страшніша – «А може – поставили хрест?». Я не знаю і хлопці не знають, чому РНБО заявило, що всіх вивели. І щоб сказало РНБО, якби хлопці загинули під градами? І сказали б щось взагалі?», – повідомляє Бочкала.
«І ось п’ятницю. Все відбулося якось буденно і без зайвих слів. До них прийшли бойовики з Росії. Не в тому сенсі, що самі вони з Росії. А прямо з Росії і прийшли бойовики. І сказали – «вилазьте». Посадили всіх наших в Камаз і відвезли в свій польовий табір. Це ще було на території України. Ніхто нікого не бив, не ображав. Все було мовчки. У таборі наших хлопців нагодували, помили і сказали – ввечері виїжджаємо до Росії. Телефони ніхто не відбирав. І хлопці дзвонили не тільки рідними, а й командуванню. Все і всі знали. І про те, де хлопці і що їх збираються вивозити в РФ. До 23-ї години у п’ятницю матері бранців, з різних куточків країни, з’їхалися до Києва на проспект Повітрофлотський. Але можна було і не їхати, скидаючись на бензин і наймаючи за свої кровні таксі в тридорога.
У МО матерям повідомили, що їхні діти – зрадники. Мобілізовані і добровольці, що лежали тиждень під градами – зрадники. Я не став писати про це відразу. Потрібно було дати час компетентним органам, щоб розібратися. Але в підсумку про цю історію ніхто нічого не сказав. І тільки сьогодні, після того, як росіяни заявили, що 40 солдат української армії втекли в РФ, «оскільки не можуть далі продовжувати вбивати мирне населення», міністр оборони підтвердив, що таки так – перетнули кордон. А ось, як і чому наші військові опинилися в Росії – «з’ясовується»... Звичайно, ми багато чого не знаємо. І той боєць, який мені все це розповів, він теж, напевно, знав не все. Наприклад, скільки ще потрібно було лежати під градами в сирій землі. І вже точно не був посвячений у великі плани великого начальства щодо підходу підкріплення», – зауважив Роман Бочкала.
«Я до чого це все написав. Я не вважаю цих хлопців зрадниками. Перш, ніж таврувати їх ганьбою, задайте собі питання, а як би вчинили ви на їх місці», – підсумував він.
Джерело: vgolos.com.ua
Приклад:
И еще: Украинские солдаты просят убежища в России
14 комментариев