До мене вкотре звернулися місцеві мешканці – підкреслюю, це не перше і навіть не десяте звернення з подібних питань – з благанням розібратися й допомогти захистити їхні права.

За їх інформацією, Нікопольський міськводоканал нагострився витягати гроші з людей шляхом таких методів, що дуже нагадують класичні шахрайські схеми. А як наслідок, знищується малий бізнес у місті, страждають люди, підприємці, які чесно сплачують податки, прості споживачі.

Зокрема, у випадку останнього звернення, міськводоканал без жодних попереджень відрізав водопостачання у маленькому кафе, що належало фізичній особі. Коли власниця кафе в паніці кинулася до начальника водоканалу, Куліничу І.І., той почав одверто вимагати за підключення чималі гроші – близько 30 тисяч гривень в якості штрафних санкцій, і ще 15 тисяч – як штраф за несанкціоноване користування каналізаційними мережами. Мотивувалося це тим, що кафе нібито не платило за воду й каналізацію, хоча власники дисципліновано щомісяця робили всі платежі за лічильниками своєму орендодавцеві, у котрого знімали приміщення. І ось де найцікавіше – раптом виявилося, що комунальне підприємство, де знаходиться приміщення кафе, не має договорів з водоканалом!

А власного договору кафе також не мало, бо виступає орендарем і за чинним законодавством в принципі не має права виступати стороною подібних угод. Отже, тепер водоканал в особі свого керівництва намагається витягнути гроші за відсутність договору, котрого не могло існувати апріорі. І це не рахуючи того, що Нікопольський водоканал не мав права відключати користувача без попереджень, істотної причини та на довгий строк, як це було зроблено. Порушення на порушенні!

 Так, з приходом до влади в Нікополі мера Руслана Токаря у місто, як кажуть люди, повернулися кримінальні дев’яності роки. 

Підпалюють магазини, до напівсмерті калічать людей, стріляють в журналістів, а у царині ЖКГ кояться взагалі нечувані речі. Ніхто з жителів не може більше сподіватися на безпеку по відношенню до себе чи до своїх дітей, бо хто знає, що в Нікополі ще може статися. 

Я, Вікторія Шилова, відправила запроси до правоохоронних органів, щоб з’ясувати, чи мають подібні схеми ознаки кримінального злочину і чи не пов’язані вони з комунальним колапсом у грудні 2012 року, коли місто завдяки меру три дні жило без води.