Шоста Рада отаманів України у Дніпропетровську Після бурхливих виборів у Верховну Раду України подзвонив мені мій товариш і Верховний отаман Валентин Антипов : " Саша, першого грудня в Дніпропетровській будівлі обласної ради на 11 годину збираємося на шосту Всеукраїнську Раду отаманів України (РОУ)". Валентин Антипов - депутат обласної ради, отаман Міжнародної громадської організації " Гвардія Українського козацтва", який ініціював і зібрав Раду козацтва при Дніпропетровській обласній раді, де є секретарем, а головою, згідно Статуту, діючий голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод.
Так за ініціативою і організацією Валентина Антипова в Дніпропетровськ з'їхалися на РОУ Верховні отамани з усієї України. Членами Ради є верховні отамани Всеукраїнських або Міжнародних козацьких організацій, таких в РОУ тридцять чотири організації . Утворилася РОУ рік тому, перша Рада проходила в Києві, отамани тоді бурхливо сперечалися в діалозі мірялися силами, але за рік активної співпраці вироблено творче поле для взаємодії і це відчувалося в усьому, починаючи від доброзичливої зустрічі один з одним таких різних отаманів, до тактовного і толерантного спілкування при вирішенні гострих питань .
За козацьким звичаєм Раду відкрив молитвою священик. Євгеній Удод виступив з привітальною промовою і розповів що робиться і робитиметься в Дніпропетровській області по відродженню козацької спадщини, так він порадував звісткою, що на обласній раді прийнято рішення про відбудову Кодацької фортеці в Дніпропетровську. Далі, згідно з порядком денним отаман ВГО "Соборного Гетьманського козацтва" Олександр Костюк виступив про положення сучасного козацтва в Україні, що виглядало ніби - то оптимістично, а в цілому сумно за відсутністю: єдиної вертикалі структуризації козацтва, закону про козацтво, програмної і матеріальної підтримки з боку держструктур.
Отаман Союзу козаків України - "Війська Запорозького" Олександр Панченко виступив за результатами робочої зустрічі представників РОУ з керівниками Координаційної ради при Кабінеті Міністрів України за участю представників Міністерства оборони. Було помічено, що керівники Міністерств не знають про істинний стан справ в козацтві, тому, що часто дезінформуються випадковими пройдисвітами і псевдо отаманами, звідси недовіра до козацтва як до порядної сили. Отже, треба консолідувати сили і частіше вступати в діалоги з міністерськими органами влади.
Так Олександр Панченко відмітив, що на Україні, на даний момент існує три Всеукраїнські Ради козацтва : Координаційна Рада козацтва при Кабінеті Міністрів України, Національна Рада отаманів України і Рада отаманів України. З моменту недавньої діяльності РАУ з'явилися моменти діалогу і взаємодії між Радами, а далі, РАУ треба просто активізувати діяльність і справами підтягнути за собою інших, на чому, усі одноголосно зійшлися. І, наприклад, отаман ВГО "Всеукраїнській федерації "СПАС" Олександр Притула оголосив, що віднині усі турніри по Українському рукопашу "СПАСа" проходитимуть під егідою РОУ. А Валентин Антипов запропонував надавати підтримку обласним козацьким Радам в проведенні обласних заходів. Далі були створені робочі групи з семи отаманів по розробці плану діяльності РОУ на рік та затверджена робоча група по взаємодії з Міністерством оборони України.
Отаман МГО "Союзу козацьких організацій України" Вадим Жмурин підняв питання про чини і звання і запропонував розробити єдиний однострій та реєстр звань і чинів так, щоб звання відповідали положенню по реальній службі в козацтві, щоб більше не плодилося в козацтві гетьманів, генералів і випадкових полковників без війська і роду козацької діяльності. Також, створена робоча група з семи отаманів по розробці єдиного реєстру, який, все ж, носитиме рекомендаційний характер, доки не ухвалений Закон про козацтво, та виконання його залежатиме від совісті козаків.
Далі вирішено проводити РОУ раз на квартал і наступну сьому Раду призначили на 23 лютого в місті Марганець. А ось на восьму раду в травні місяці отаманів люб’язно запрошує голова міста Канів, обіцяючи прийом з розмахом. Приємно, що ці міські голови так шанобливо відносяться до людей, які на ентузіазмі відроджують національний дух та традиції! І як сумно, що в нашому місті Нікополі, місті по народженню від козацької Січі, таке недбале відношення до діяльності козаків.
Наведу недавній приклад. На свято Покриви Божої Матері 14 жовтня ми, як планували, за традицією, проведемо відкриття військово - патріотичної гри "Зірниця на козацьких стежках" серед шкіл міста Нікополя, як минулого року. Але, перед проведенням оргкомітету, керівник ДЮСШ Володимир Сисоев пробігся по "потрібних" кабінетах і домовився про те, що відразу ж оголосив на оргкомітеті - "А давайте не будем проводити це відкриття!".
І зам міського голови Лариса Дуксова, яка і при організації першої гри ставила палиці в колеса, взялася за колишнє - в нешанобливій формі почала чіплятися до дрібниць у виконаній роботі громадської організації, розжарюючи обстановку, замість того, що б вирішити, по суті, піонерські питання по проведенню заходу, в результаті відкриття Зірниці на 2013 рік було зірване! А нам, від влади, усього то треба було тільки, щоб дитячі команди (готові ще з минулого року) вийшли на площу Богдана Хмельницького.
Спочатку деякі представники влади просили максимально спростити захід відкриття, ми пішли на поступки, а потім вони вирішили його взагалі не проводити, мотивуючи тим, що нібито козаки з Афганцями хочуть просто пропіаритися. Це при всьому тому, що голова Руслан Токарь по закінченню першої гри обіцяв дітям, що наступного року усе пройде на багато краще. А зараз, як ми бачимо, доведеться проводити гру без участі влади, що ми могли зробити і вперше, але як порядні сплели з виконкомом і набули більше питань і проблем, чим їх рішення, що було красиво прикрито врученням призів від влади в парку Перемоги.
А діти так і не побігали в заміських лісопосадках у річки (а ми були готові вивести дітей на Співоче поле), де загартовувалися козаки і партизанили наші діди, не посиділи біля реального багаття з піснями, не зустріли сонячну зірницю! Але тоді питання - а навіщо нам така виконавча влада, яка боїться відповідальності і часто не допомагає громадським діячам, а ускладнює усе? Адже, хочу нагадати, що козаки, так само як і багато інших громадських діячів роблять усе за свій рахунок, на заклик серця, витрачають свій час і часто свої гроші, які заробляють як усі на заводах або у своєму приватному рундуку, звідки відраховують податки до місцевого бюджету.
І, коли, приміром, вже декілька років, звертаємося до влади з проханням надрукувати збірку віршів Нікопольських дітей по матеріалах конкурсу, який Нікопольська Січ проводить щороку в учбових закладах міста до Шевченківських Днів, а нам говорять - ні, ми на таке грошей не дамо, шукайте самі! Так на чому ж тоді виховувати патріотів? Чи, ось вже третій рік веду безкоштовно Нікопольський клуб початкової військової підготовки "Козацький десант", готую хлопців до служби в армії, неодноразово звертався до голови по допомогу, на що він неодноразово відповів: " Немає механізмів матеріальної допомоги таким громадським організаціям"!
Але усі ми прекрасно розуміємо, що в місцевому самоврядуванні механізми знайти можна, було б бажання. Адже курсанти клубу беруть участь і підтримують міські і громадські заходи, на змаганнях по рукопашному бою заробляють і привозять в Нікополь медалі і кубки, затримують злочинців (мають нагороди від міліції), вже гідно служать в армії. А нещодавно курсант клубу, джура Нікопольської Січі Юрій Кравченко (учень 26 школи) з друзями врятував старого громадянина з пожежі, буквально на собі витягнувши його з агонії полум'я, де попре байдужість перехожих треба було проявити рішучість до прийняття рішення, піднятися на восьмий поверх, вибити двері, пройти через вогонь та вибухи побутової техніки та підняти і тягнути назад непритомного старого, а потім, а потім скромно підти далі на прогулянку!
Свідки подякували хлопців через газетні статті, а держслужби народних героїв не помічають! Так от незважаючи на культурно - духовну сліпоту владних осіб народ все-таки розвивається і консолідується на усіх рівнях. Так, прикладом, можу повідомити про те, що за моєю ініціативою та потугами і завдяки отаманові Нової Січі (с. Покровское), заму голови райдержадміністрації Миколі Хнюкало при Нікопольській райдержадминистрацїі, ще до виборів, створена Нікопольська Рада отаманів Війська Запорізького Низового, куди увійшли 12 козацьких організацій Нікопольського краю, головою Ради вибраний Микола Хнюкало, я секретарем. Також росте і набирає силу Асоціація громадських організацій міста Нікополя "Авангард" під керівництвом Олександра Дніпровського, що об'єднує в собі афганців, чорнобильців, ветеранів МВС, прикордонників, десантників, козаків і інших громадських організацій.
На заключення хочу нагадати людям у влади і при грошах, що не шанують свій терплячий та добрий народ, про французьку і Велику жовтневу революцію, розпад СРСР, де народом скидалися системи та царі, а згадати недавній випадок з Лівійським лідером Муамаром Каддафи. А козацький народ набирає силу, і наші люди виходять на владні посади з різних партій, різними шляхами та всі вони остаються козаками, а у козацтві Кодекс честі один і наш час вже не загороми! Шануйте свій народ!
Отаман Нікопольської Січі
Гвардії Українського козацтва
Секретар Нікопольської Ради отаманів
Війська Запорізького Низового
Олександр Шевченко.
Гвардії Українського козацтва
Секретар Нікопольської Ради отаманів
Війська Запорізького Низового
Олександр Шевченко.
8 комментариев